Бендюга, -ги, ж. 1) бендюга = ломака = дрюк. Як схопилась буря, так я бендюгу виламав та давай скоріше хату вкривати. 2) Бревно, посредствомъ котораго вѣтряная мельница поворачивается. 3) Каждая изъ жердей, которыя кладуть на возъ для укладки на нихъ сноповъ: двѣ вдоль, а двѣ поперегъ. 4) мн. бендюги. Родъ простой повозки, ломовые роспуски.
Зго́ристо нар. Покато. НВолын. и
Зознаватися, -наю́ся, -єшся, гл. = зізнаватися.
Кривісінький, -а, -е. Совершенно кривой.
Лосня́ти, -ня́ю, -єш, гл. Лосниться, блестѣть. Полики шовкові лосняють, літа мої минають.
Милови́д, -да, м. Красавецъ?
Нама́їтися, -ма́юся, -єшся, гл. Украситься (зеленью). Волілам ся намаїти шов рутов зеленов, ніж мі мали світ в'язати тов бідов мерзенов.
Пагністки мн. Родъ растенія.
Поткання, -ня́, с. = піткання. Чия основа, аби моє поткання. Ум. потканнячко.
Сичівни́к, -ка́, м. Мочевой пузырь.
