Довіршувати, -шую, -єш, сов. в. доверши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Заканчивать, закончить верхъ (стога, крыши). Довіршують уже стіжок.
Затужа́віти, -вію, -єш, гл. = затугавіти. Затужавіла капуста.
Картуз, -за, м. Картузъ, фуражка. Хто ходить у картузі, так у того чорти у пузі. Ум. картузик. Взялось за картузик та й прощається.
Моґу́ля, -лі, ж. = ґуля.
Обпоминати, -не́ю, -єш, гл. Помянуть за упокой. Треба (покійника) обпоминати.
Обтесати, -ся. Cм. обтісувати, -ся.
Подюґати, -ґаю, -єш, гл. Поковырять, потыкать. Бог узяв і сотворив Адама з глини і десь там до чогось припер. Али він (чорт), пек му, прибіг, увидів і подюґав пальцьом. І днесь черес тото на чоловіці віспа.
Ставидло, -ла, с.
1) = ставище. На ставидлі коні пасуться.
2) Вешнякъ (у шлюза), подъемная дверь, шлюзъ (въ прудѣ).
Стеречи, -ся = стерегти, -ся.
Супісок, -ску, м. Супесокъ.
