Бандури, -дур, ж. мн. Внутренности, преимущ. животнаго. Знайшов там десь задріпане теля, облупив його, бандури випустив. Гляди, щоб він не випустив тобі бандур.
Гартівничий, гартовничий, -чого Производящій закалку.
Гря́зько нар. Грязно (о дорогѣ, вообще о растворенной дождемъ землѣ). У чоловіка камінець лежить перед порогом, щоб не грязько було.
Ґрамузля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Писать каракулями.
Мані́р, -ру, м. Манеръ, образецъ. У нас юпки не на такий манір шиють.
Припасти 2 Cм. припасати.
Пускатися, -каюся, -єшся, сов. в. пуститися, -щуся, -стишся, гл.
1) Пускаться, пуститься. Мідяні човна, золоті весла. Ой пустимо ж ся на тихий Дунай. Пустимось кіньми, як дрібен дощик. Два роки в речі не пускався. Не трать, куме, сили, пускайсь на дно.
2) Расти, вырасти. Червона рожа зацвіла; і треба ж, на біду, — край неї хміль пустився.
3) Только сов. в. Начать, стать; начаться. Пустився я йти, коли дощ. А тут уже й дітки пустилися. Породила Мотря за три роки трьох синів.
4) — на що. Итти, пойти, рѣшиться на что. Я не вірю, щоб Христя на таке пустилася.
5) — чого. Выпускать, выпустить изъ рукъ. Як припала до кухля, неначе її уста до його прикипіли, та поти всього не випила, — не пустилася. пуститися берега. Забросить все, ни о чемъ не заботиться, опуститься. Чи можно ж із таким чоловіком зорудувати? Пустився берега зовсім. А я теж пустилась берега. Де було перш чисто, — тепер сміття по коліна.
6) духу пускається хто. Испускаетъ духъ, умираетъ. Коні біжать, духу пускаються, а він все свариться: чого помалу їдеш?
Рябіти, -бію, -єш, гл. Пестрѣть.
Удовбувати, -бую, -єш, сов. в. удовба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Вдалбливать, вдолбить.
Умудритися, -рюся, -ришся, гл. Умудриться, изловчиться. Канальський шпак так умудрився, що як почне було співать — диковина й сказать.
