Випиток, -тку, м. Въ выраж.: під випитком — подъ хмелькомъ. Семен під випитком і росказав, як вони крали яблука у панськім саду.
Жовтозеле́ний, -а, -е. Желтозеленый.
Корчуга, -ги, ж. Преимущ. во мн. Короткій сани съ толстыми и высокими полозьями, у потребляющіеся для перевозки срубленныхъ деревьевъ.
Кохання, -ня, с.
1) Любовь, любовная страсть. Чи всім людям із кохання так ся діє? Очі не сплять, серце стогне, душа мліє. Минулося моє кохання, моє женихання.
2) Любимый предметъ; возлюбленный или возлюбленная. Кохання моє! така в мене думка, що я тобі світ зав'язав.
3) Воспитаніе, взлелѣиваніе, возрощеніе (дѣтей, животныхъ, растеній). Вони більш куповані, ніж із свого кохання. Ум. коханнячко. Ой жаль мені коханнячка, дівочого гуляннячка. Спасибі тобі та, мій батечку, за твоє коханнячко. То ж тобі, ненько, за твоє коханнячко, що мене викохала, як утя на воді, та людям — не собі.
На́ймиття, -тя, соб. Прислуга. Ой рад же б я ходити (парубок до дівчини), в тебе наймиття лихе.
Натопити Cм. натоплювати.
Похимерувати, -ру́ю, -єш, гл. Причудничать нѣкоторое время.
Претінка, -ки, ж. = прутинка? Зашуміла шабелечка, як з ліса претінка.
Прятаня, -ня, с. Приборка, уборка.
Розмисл, -лу, м. Размышленіе. Лучний розмисл, як замисл. Правда розмислу не потрібує.