Випрядати, -даю, -єш, сов. в. випрясти, -пряду, -деш, гл. Выпрядать, выпрясть, спрясть.
Де-и́нде, нар. 1) Кой-гдѣ. Зімою були великі сніги, так де-инде закидало, що аршинів у три було. 2) Куда нибудь въ другое мѣсто; гдѣ нибудь. Іди, ринде, де-инде: там тебе не знатимуть і риндею не зватимуть. Іди ти, мати, де-инде пробувати, хліба-соли спокійно вживати. Давно се діялось... і не де-инде, а у нашій таки землі.
Каракуцьки, -цьок, ж. мн. Раст. Cucurbita реро L. Var citriformis.
Пановитий, -а, -е. Съ барскими замашками, привычками. Додра наче і людина була його жінка, тільки пановита дуже. Сей чоловік не простий, щоб усе їв наше, ні, він на се дуже пановитий.
Полонка, -ки, ж. = ополонка. Сам же я ту полонку рубав, коня напував.
Порозгублювати, -люю, -єш, гл. Растерять (во множествѣ). Поки донесеш, то все порозгублюєш.
Посутеніти, -ніє, гл. безл. Потемнѣть. Як вже добре посутеніло, пішли на гробки.
Похвиськати, -каю, -єш, гл. = похвоськати.
Статарити, -рю, -риш, гл. Отатарить. Статарена русинка.
Хлівина, -ни, ж. Небольшой хлѣвъ. Ум. хліви́нка.
