Бузя, -зі, ж. Дѣтск.
1) Уста, ротъ, ротикъ, лицо. дати бузі. Поцѣловать. Ти, дівчино хороша, дай же бузі без гроша.
2) ласк. отъ бузина. Прийде він до теї бузини, б'є макогоном по їй і приказує: «Добри-вечір тобі, бузю, ти мій вірний друзю!» (Изъ заговора).
До́кля, нар. Пока. Не женися, Шугаїку, доклясь молоденький.
Ковальний, -а, -е. Для ковки употребляющійся (о молоткѣ).
Поросплачуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Расплатиться (о многихъ).
Сівак, -ка, м. = сівач.
Слухня́ний, слух'я́ний, -а, -е. Послушный. Був добрий, слухняний хлопець. Ум. Слухняне́нький, слух'яне́нький.
Туга 1, -ги, ж. Горесть, печаль. Волить моя голівонька, ще й серденько в тузі. Він їм тугу розганяє, хоч сам світом нудить. Стала к їх серцям велика туга налягати. Ум. туженька, тугонька. Серцю туженьки завдав.
Турок, -рка, м.
1) Турокъ.
2) Птица Fringilla rosea. Ум. турчин, туронько.
Уломок, -мку и -мка, м.
1) Отломокъ.
2) Слабый, безсильный человѣкъ. Хиба ти вломок, що не підіймеш цього мішка.
Цимбриння, -ня, с. = цямрина.