Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Буджениця, -ці, ж. = бужанина 1. Вх. Зн. 4. Шух. І. 37.
Дося́яти, -ся́ю, -єш, гл. Окончить сіять. Що й у батька да й одна дочка, да не дали люде да, догуляти, русою косою да домаяти, червоним косничком да досяяти. Грин. ІІІ. 122.
Запи́рськати, -каю, -єш, гл. Запрыскать.
Льо́ник, -ка, м. Осевая чека, засовка. Чуб. VI. 112.
Покотистий, -а, -е. О дорогѣ: укатанный. Покотиста дорога. Черк. у.
Попідманювати, -нюю, -єш, гл. Сманить, соблазнить (многихъ).
Проклювати, -клюю́, -єш, гл. Проклевать. Гусак: «Одчини, луплене теля!» — «Не одчиню». — «Ну, носом проклюю11. Рудч. Ск. І. 40.
Сповити Cм. сповивати.
Справді нар. Дѣйствительно, въ самомъ дѣлѣ. Пішов я на другий день, аж справді повнісінький, улень самих пятаків. ЗОЮР. І. 134.
Тисовий, -а, -е. Изъ тисса. Тисовий лісок. Рудч. Чп. 84. Тисові сінці, яворові східці. АД. І. 44. Тисові ворота. Левиц. І. 22.