Блискати, -каю, -єш, гл.
1) Сверкать. Ніч темна, темна, тільки блискавка блискає. І дощ не йде, і хмар нема, тільки блискає. Йдуть (косарі) мовчки, тільки коси блискають.
2) Бить задомъ, лягать. Та бий її, нехай не блискає бісова худоба.
Ворітний, -а, -е. Воротный. ворітний могорич. Обрядовое угощеніе, даваемое мѣстнымъ парнямъ за пропускъ въ ворота невѣсты поѣзда жениха.
Нюня, -ні, ж. Плакса. Ум. нюнька.
Призвичаювання, -ня, с. Пріученіе. Треба їх до діла призвичаїти. От і почалось... призвичаювання.
Розсільниця, -ці, ж. Родъ щей изъ кислой капусты и кукурузной муки.
Санка, -ки, ж.
1) Полозь. Брацлав. у.
2) мн. Санки. Запряжу я коня в санки та поїду до коханки.
Трець, терця, м. Трущій, тотъ, кто третъ. Ні трець, ні мнець, ні в дуду грець.
Цибулин, -на, -не. Луковый. Подай цибулину гичку матері, сам же ж держи за головку.
Частиця, -ці, ж. Частица. Ум. части́чка. Він тоді взяв та одділив на Боже ім'я малу частичку.
Щербанець, -нцю, м. Раст. Hyoseris foetida.