Запоро́жчик, -ка, м. Запорожскій козакъ. Чи заступляться ж то за хрещений люд наші запорожчики?
Крепачка, -ки, ж. Крѣпостная. Ти, дякувать Господеві, не крепачка: твоя праця не згине дурно.
Кужілка, -ки, ж.
1) = кужівка. Части кужілки: шестикъ — стебло, вставляется въ кружок или хрест (накрестъ сбитые два деревян. бруска); верхняя часть стебла называется шпеньок; она болѣе тонкая и кужіль сперва навертывается на трубочку, а затѣмъ эта трубочка надѣвается на шпеньок. у. Оддай людям жінку, а сам труби в кужілку.
2) Пѣсня при пряденіи? Не їж мене, вовчику-братіку, тут, — лучче сідай на мене, то я тобі кужілки заспіваю. Ум. кужілочка. Зробіть мені, діду, кужілочку і веретенечко. Нехай вона ранесенько не встає, кужілочки густенько не в'є.
Ліпа́р, -ря, м. = ліпак.
Накупля́ти, -ля́ю, -єш, гл. = накупити. Багато чого накупляли на ярмарку.
Обвеселіти, -лію, -єш, гл. Повеселѣть.
Розчитатися, -та́юся, -єшся, гл.
1) Начать читаться. Само ся світло позажигало, сами ся книги та й розчитали.
2) Увлечься чтеніемъ. Саме тільки розчитався, а тут треба йти.
Тяти, тну, тнеш, гл.
1) Рѣзать, рубить, косить. Як панок наш тяв, то тур-царя стяв. Було брати косу да й ступать у росу, да травиченьку тяти.
2) Ударять, бить. Що ти так тнеш коні?
3) Кусать, жалить. Тяли комарі.
4) Твердить одно и то же. Чим то той Лазарь Богу приподобився, що його увесь тиждень тнуть та й тнуть.
Убивання, -ня, с.
1) Убиваніе. Протест перед всьогосвітньою інтелліґенцією за сліпе і тиранське вбиваннє нашого національного духа.
2) Вбиваніе, вколачиваніе.
Хрунь, -ня, м. 1) Эпитетъ свиньи. 2) Въ Галиціи: избиратель, продающій свой голосъ.