Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Горли́ця 2, -ці, ж. = Орлиця.
Долупи́тися, -плю́ся, -пишся, гл. Дошелушиться.
Замина́ха, -хи, ж. = лемішка.
Зду́ти Cм. здувати.
Куль, -ля́, м. 1) Вымолоченный снопъ. Дав йому він в'язочку сіна і куль соломи і міх полови. Ном. Употребл. для солом, кровель. Купила дві копи кулів. Батько, де текло, кришу поладив. Г. Барв. 249. 2) Связка камышу. В костер кладуть 30 кіп очерету, а в копі — 60 кулів. Павлогр. у. 3) Палка или конусообразный обрубокъ, употребляемый въ дѣтской игрѣ того-же имени. Ив. 22. 4) Родъ жгута, свернутаго изъ свитки, которымъ бьютъ во время дѣтской игры въ крам. Ив. 43. Ум. кулик.
Обморок, -ку, м. бере́ кого́. Дурно кому. Мене обморок бере, такі млію... Руки, ноги трусяться. Г. Барв. 212.
Орляка, -ки, м. Большой орелъ. Тихо знявсь орляка з скелі, сизі крила роспустив. Щог. Сл. 123.
Паювати, ю́ю, -єш, гл. Дѣлить на части. Срібло-злото на три части паювали. Макс. Будем грунта — худобу на дві части паювати. АД. І. 119.
Підтрухти, -ну, -неш, гл. Подгнить (о деревъ).
Притяг, -гу, м. Часть ловушки для звѣрей. Cм. понолодва. Шух. І. 236, 237.