Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відотіль нар. = відтіль. Треба відотіль сіно сюди завозити. Волч. у.
Гапликовий, -а, -е и гапличний, -а, -е. Относящійся къ гаплику. Гаплична петелька. Сдѣланный на крючкахъ. Гапликова жилетка.
Зату́ркати, -каю, -єш, гл. 1) О голубяхъ: заворкотать. Гілля до гілля прихилилось, затуркали горлиці. Стор. І. 100. 2) Заговорить быстро. От як затуркали, затуркали, бо, звісно, як наші молодиці, скілько їх не буде, та як заговорять разом усі в один голос, так нічого і не второпаєш. Кв. І. 134. 3)го́лову. Сбить съ полку, затуманить (голову).
Му́чити, -чу, -чиш, гл. Мучить. На тім крижі Христа мучено. Чуб. III. 354.
Необлудно нар. Чистосердечно, нелицепріятно. Волын. г.
Нехіть, -хоти, ж. Нежеланіе, неохота. Він з нехіттю це робить.
Подавно нар. Довольно давно, давненько. Подольск. г., Кіев. г., Борз. у. Я прийшла подавно. Черниг. у. Він уже подавно сказав. Г.-Арт. (О. 1861. III. 101).
Позатікати, -каємо, -єте, гл. Затечь (во множествѣ). Погано стіжки складені, позатікали. Харьк. у.
Пузирь, -ря́, м. Пузырь.
Ряжечка, -ки, ж. Ум. отъ ряжа. Черниг. у.