Валяти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Валить, сваливать, опрокидывать. Чорт росердився, налітає і хату валяє. Буйний вітер в полі повіває, бідного козака із ніг валяє. 2) Валять (сукно). 3) Бить, сбивать (съ дерева). 4) Пачкать, марать. Помалу ступайте, пилу не збивайте, шмаття не валяйте. 5) — коней. Выхолащивать лошадей. 6) Испражняться.
Відіймати, -маю, -єш, сов. в. відійняти, -йму, -меш, гл. Отнимать, отнять. Воли випрягає, пугу одіймає. Що малий пан вліпить, то і великий не відойме.
Гичалля, -ля, с. соб. Стебли, толстыя жилы листовъ. Лем гичаля стоїт з капусти, так об'їла гусеніца.
Жереті́й, -тія́, м. Обжора, ненасытный. Ув. жеретія́ка. Чоловік зажеракуватий: йому все мало. Жеретіяка!
Каплоухий, -а, -е. 1) Вислоухій. Хоч каплоуха, та до двора сторожка. Обыкновенно употребляется, когда говорятъ о свиньѣ. По толоці капловухі тільки трюх-трюх одна за 'днією. Каплоуху хоч родзинками годуй, а все буде каплоуха. 2) каплоуха шапка = капелюха. Були кожухи, усякі пояси, шапки — і козацькі, і каплоухі.
Каштелянський, -а, -е. Кастелянскій.
Лахматий, -а, -е. Косматый. Лахміття, тя, с. = лахмани́на. А сам, вернувшися в будинки, своє лахміття позбірав.
Поприкупати, -па́ю, -єш, гл. Прикупить (во множествѣ).
Прогулька, -ки, ж. Гульба? Чоловіче, ти знаєш, що ти все п'єш та гуляєш, що все гульки та прогульки, а об смерти нема думки.
Цідіння, -ня, с. Процѣживанье.