Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

яма

Яма, ями, ж. 1) Яма. Викопав у клуні велику яму. Рудч. Ск. І. 62. Вовки яму вирили да й жиють собі. Рудч. Ск. II. 194. 2) Могила. Хоч живий в яму лізь. Ном. № 2076. Вродила мама, що не прийме й яма. Ном. № 2074. Не погубляй її й душі її, та й нас не пхай живих у яму. Кв. Живого б любила, другу б задушила, а до неживого у яму б лягла. Шевч. 28. Рушниками, що придбала, спусти мене в яму. Шевч. 14. 3) є́ма. Погребъ. Шух. І. 109. 4) Часть ступи. Cм. ступа 2, 3. Шух. І. 161, 162. Ум. ямка. Рудч. Ск. І. 41. Ямочка. Завтра поранку викопаєм ямку і попа приведем, і в ямочку загребем. Чуб. III. 96.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 540.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЯМА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЯМА"
Зяти, зя́ю, -єш, гл. = зяяти. Вх. Лем. 421.
Клюхта, -ти, ж. Паяльная трубка (у трубочниковъ). Вас. 149.
Лести́во нар. Льстиво. Найгірший народові ворог бува той, хто лестиво вихваляє нас, щоб ми не по правді про себе думали. О. 1862. IX. 29.
Морґ и морґовий. Cм. ІІІ. морг и морговий.
Підполковник, -ка, м. Подполковникъ. Рудч. Ск. II. 81.
Покліть, -ти, ж. 1) Часть колодезнаго сруба ниже уровня земли. Уман. у. 2) Рама бороны. Желех.  
Схудлий, -а, -е. Исхудалый. Бліде й схудле лице. Левиц. Пов. 88.
Хлопцюга, -ги, м. Ув. отъ хлопець. Я наймит у неї, хлопцюга приблудний. Петренко (Южнор. сб. 33). Ну, вставай, хлопцюго! Млак. 77.
Шапурка, -ки, ж. Плюска орѣха. Вх. Зн. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЯМА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.