Запомогти́ся, -жу́ся, -жешся, гл. 1) Помочь себѣ. Він тим не запоможеться. 2) Разбогатѣть, разжиться. Запомігся дуже N: має теперка з тисячу карбованців.
Їрований, -а, -е. Шитый тонкими нитками мелкими стежками.
Перемучитися, -чуся, -чишся, гл. Перемучиться. Перемучились ми до вечора.
Перечитися, -чуся, -чишся, гл. Спорить, оспаривать другъ друга. Господь каже, що небо більше, а Петро каже, що земля більша. Господь каже: «Ой Петре, Петре, не перечмося!»
Підкопитан, -на, м. Штабсъ-капитанъ.
Пориватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. порва́тися, -рву́ся, -рве́шся, гл. Порываться, рваться; бросаться, броситься. Скільки раз я поривався до вас. Ще гірш мене зневажає, а де́лі й бити вже порвалась. Ой порвався козак Нечай до тугого лука. «Змилуйсь, свате, я в цій зроду лазні не купався!» Скорчивсь, зморщивсь, — шубовсть в воду та й назад порвався.
Скласти, ся = складати, -ся.
Сплюнути Cм. спльовувати.
Сплющий, -а, -е. Сонливый. Сплющий пес не угонишь зайця.
Суятниця, -ці, ж. Ж. р. отъ суятник.
