Ба́бич, -ча, м. 1) = Бабі́й. 2) Самець стрекозы.
Гу́нственний, -а, -е. Бранное: шельмовскій, собачій. Гунственна душа.
Моло́ти, мелю́, -леш, гл. 1) Молоть. Ой на горі, на Самборі крутий камінь меле. Молов батько не віючи, пекла мати не сіючи. 2) Молоть, болтать, нести вздоръ. Ка-зна що меле, аби не мовчати. Таке меле, що і купи не держиться. 3) молоти хвосто́м. Махать хвостомъ. Кабан закопався в землю да й хвостиком меле.
Одвірок, -рка, м. Дверной косяк. Золотая брама, а срібні одвірки. Ум. одвірочок.
Повиривати, -ва́ю, -єш, гл. Вырвать (во множествѣ). Чисто подер тіло, з м'ясом повиривав. Усю лободу вже повиривала. Пси його так кусають, що аж з боків йому шкуру повиривали.
Позащіпувати, -пую, -єш, гл. То-же, что и защіпнути, но во множествѣ. У нас двері позащіпувані.
Помережати, -жаю, -єш
Стріхіль, -ля, м. Тупой сапожный ножъ, которымъ выравниваютъ кожу. Cм. стріхіль, стрихулець.
Ткання, -ня́, с.
1) Тканье.
2) Утокъ. Основа нитяна, а ткання вовняне.
3) = тканина 1. Ткання цесарське штуками і шите.
4) д'яволове ткання. Говорятъ о болѣзни глазъ.
5) чортове ткання. Говоритъ, когда не могутъ найти нитки или чего другого.
Чепурніти, -ні́ю, -єш, гл. Становиться красивѣе.
