Вициркнути Cм. вициркувати.
Відколупувати Cм. відколупнути.
Жо́ден, жо́дний, -на, -не. = жаден, жадний 1. Ту пшеницю жоден год старцям і роздавали. Поділились так, що жодному упало кожного звіра по одному. 2) Школи ні жодної душі не обідив.
Завздо́вж, завздо́вжки, нар. = завдовжки.
Навоня́ти, -ня́ю, -єш, гл. Навонять.
Около, -ла, с. Наружность, внѣшность. Порається коло хати. Роскрив її, оббив з окола і з середини. Стіни були не опоряжені; около було оббите дощем. Два хліви мазати, а окола ще скільки! Ум. окільце.
Пукатися, -каюся, -єшся, гл. Трескаться. Аж ся під ним земля пукала.
Спідка, -ки, ж.
1) Изнанка. Спідка добра, а верх подраний.
2) Основаніе.
3) Корка нижняя у хлѣба. Взяла паляницю, постукала, поклала щиколотками під спідку. Скоріше вибрав на тарілку, ввесь коровай на мир роздав; а музикантам тілько спідку.
4) Дно большой лодки (дуба).
5) мн. Варежки въ кожаныхъ рукавицахъ.
Узгряничанин, -на, м. Жительствующій около границы.
Чобіт, -бота, м. 1) Сапогъ. В чоботях ходить, а босі сліди знать. Панщанні та поєдинкові: що на єдній нозі капиця, а на другій чобіт. 2) мн. Свадебный обрядъ даренія женихомъ невѣстѣ сапогъ, совершаемый обыкновенно въ субботу. 3) мн. Родъ писанки. 4) удовів чобіт. Раст. Viola tricolor L. Ум. чобіто́к, чобіто́чок, чобото́нько, чоботець. Чобітки шкапові. Чобіточки роззули. Ув. чоботи́ще.
