Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

штрикавка

Штрикавка, штри́калка, -ки, ж. Хирургическій инструментъ для прокалыванья. У патера висіла через плече сумка з обценьками, кліщами, ножами, штрикалками. Стор. МПр. 103.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 515.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШТРИКАВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШТРИКАВКА"
Бормотати, -чу́, -чеш, гл. я пр. = бурмотати и пр.
Вигнітити Cм. вигнічувати.
Виплакати, -чу, -чеш, гл. Выплакать. Виплакала карі очі за чотирі ночі. Мет. 6. Плачем лиха не виплачеш. Ном. № 2390. Долю виплачу сльозами. Шевч. 96.
Відтруть, -ті, ж. Болячка, нарывъ. МУЕ. ІІІ. 55.
Мі́ряти, -ряю, -єш, гл. 1) Мѣрить, измѣрять. Якою мірою міряєш, такою тобі одміряють. Ном. № 7069. 2) Цѣлить, прицѣливаться, мѣтить.
Панцер, -ра, м. Панцырь, броня. ЗОЮР. І. 159. Повкидала шляхта панцери й шишаки. К. Досв. 14.
Пелька, -ки, ж. Глотка. Напекла стара моя такого хліба, що і в пельку не лізе. Кобеляк. 7. П'ять літ роблю на чужу пельку. Г. Барв. 321.
Потяти, -тну́, -тне́ш, гл. Изрубить.
Пошклити, -лю́, -ли́ш, гл. = посклити.
Трудитися, -джу́ся, -дишся, гл. Трудиться, работать. Хто трудиться, той не журиться. Посл.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШТРИКАВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.