Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шкодіти

Шкодіти, -ді́ю, -єш, гл. Жалѣть. Царь його шкодів. Мнж. 68. І так уже її догляда та шкодіє — як ока. Драг.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 501.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШКОДІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШКОДІТИ"
Бритовниця, -ці, ж. Бритвенница.
Визнаватися, -знаюся, -єшся, сов. в. визнатися, -знаюся, -єшся, гл. Обнаруживаться, обнаружиться, сдѣлаться извѣстнымъ. Зняла ж бучу Пилипиха, як визналась батькова подія! МВ. ІІ. 118.
Зелене́нький, зелене́сенький, -а, -е., Ум. отъ зелений.
Ли́лик, -ка, м. Летучая мышь. Камен. у.
Ля́са, -си, ж. 1) Ременная или пеньковая часть кнута (безъ кнутовища). Загадка: Віз без коліс, а батіг без ляси, (човен, весло). Грин. II. 312. 2) = ліса 2. Браун. 15.
Надто́чувати, -чую, -єш, сов. в. надточи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Прибавлять, прибавить, добавлять, добавить. Треба розуму надточити, де сила не візьме. Ном. № 5843. 2) Выцѣживать, выцѣдить, выточить часть (жидкости).
Напогото́ві нар. Наготовѣ, въ готовности. Приїдуть гості — вона на поготові, привітає їх. МВ. (О. 1862. III. 41). У Бога все напоготові. Ном. № 22.
Покуняти, -ня́ю, -єш, гл. Подремать.
Привикти Cм. привикати.
Прісняник, -ка, м. Прѣсный хлѣбъ. Вх. Уг. 263. Cм. прісняк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШКОДІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.