Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шкодіти

Шкодіти, -ді́ю, -єш, гл. Жалѣть. Царь його шкодів. Мнж. 68. І так уже її догляда та шкодіє — як ока. Драг.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 501.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШКОДІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШКОДІТИ"
Арме́н, -на, м. = Вірме́н. Чуб. Г. 179.
Домага́тися, -га́юся, -єшся, гл. = домогатися. Ном. № 5342.
Дріб́у́шечки, -чок, ж. мн. ум. отъ дрібушки.
Дружи́тоньки Ум. отъ дружити.
Наприво́зити, -во́жу, -во́зиш, гл. Навозить, много привезти.
Поперемазувати, -зую, -єш, гл. Перемазать, вымазать вновь (во множествѣ).
Розмаринний, -а, -е. Розмаринный. Понюхаєм зіллячка розмаринного. Чуб. V. 312.
Розскепатися, -паюся, -єшся, гл. Разщепиться, расколоться.
Сповитуха, -хи, ж. Повивальная бабка. А бабі сповитусі кладуть у домовину палицю. ЗОЮР. II. 44.
Трійчак, -ка м., а чаще во мн. трійчаки = тройчаки. Вх. Лем. 475. Трійчаки, значить вилка з трьома зубцями. Екатер. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШКОДІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.