Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шкварчати

Шкварчати, -чу́, -чи́ш, гл. Шипѣть и трещать на огнѣ. Тут кость і плоть, і жир шкварчали. Котл. Бряжчать чарки, люльки шкварчать, шумує горілка. Г.-Арт. (О. 1861. ІІІ. 103). Говоритъ также о сильномъ морозѣ. Мороз на дворі такий, що аж шкварчить. Рудч. Ск. II. 8. Cм. скварчати. Также объ особенно усердной работѣ. Ззіли по шматку хліба, та вп'ять до кіс, — аж шкварчить під косами. Драг. 244.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 500.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШКВАРЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШКВАРЧАТИ"
Байдачок, -чка, м. Ум. отъ байдак.
Висікатися, -каюся, -єшся, сов. в. висіктися, -січуся, -чешся, гл. Сѣчься, посѣчься. Грива коневі геть висіклася.
Дербо́вий, -а, -е. Дерновый.
Дзмій, -мі́я, м. дзміїха, -хи, ж. = Змій, зміїха.
Медявни́к, -ка́, м. Раст. Galium verum L. ЗЮЗО. І. 171. Cм. медівник 2.
Недобір, -бо́ру, м. 1) Недоборъ, недочета. 2) місяць-недобір. Неполная луна. Ой місяцю-недобору, зайди, зайди за комору. Чуб. V. 129.
Обстановити, -влю́, -виш, гл. = обставити. Мет. 146.
Походжати, -джа́ю, -єш, гл. Похаживать. Косарики косять, а вдівочка походжає, дрібними сльозами покоси поливає. Мет. 315.
Похоруватися, -ру́ємося, -єтеся, гл. Заболѣть (о многихъ). Восько похорувало сі. Гн. І. 157.
Тютя, -ті, ж. Дѣтск. всякая птица, преимущественно курица, цыпленокъ. О. 1861. VIII. 8. се ще тютя з полив'яним но́сом. Вотъ еще дуракъ, простофиля. Ном.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШКВАРЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.