Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шкелет

Шкелет, -та, м. = кістяк. Сухий, невірний як шкелет. Котл. Ен. VI. 19.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 500.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШКЕЛЕТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШКЕЛЕТ"
Воздушок, -шка, м. Ум. отъ воздух.
Ді́верко, -ка, м. Ум. отъ дівер.
Кірчик, -ка, м. Ум. отъ коре́ць. Вх. Лем. 424.
Кльочити, -чу, -чиш, гл. О тетеревѣ: токовать. Ґотур на весну кльочит. Вх. Зн. 25.
Натерти, -ся. Cм. натирати, -ся.
Порікати, -ка́ю, -єш, гл. Укорять, обвинять въ чемъ. Мій писарь вірний мені чоловік, я не дозволю на його порікати. Кост. Ч. 99.
Притопити, -плю, -пиш, гл. Утопить. Було, мати, не вповити, що я в тебе одиниця, було мене притопить, де глибша криниця. Грин. III. 312.
Розшулічити, -чу, -чиш, гл. Разобрать, понять. Черк. у. Насилу я розшулічив, де їй край. Верхноднѣпр. у. Вештався Петро, поки не розшулічив головою, що нема чого й вештатись.
Спірниця, -ці, ж. Сортъ луку. Бас. 205.
Ставчатий, -а, -е. Составной. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШКЕЛЕТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.