Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шквара

Шквара, -ри, ж. 1) Зной. Cм. сквар. 2) = шкварка? Приїздить чорт, а він і давай проситись: «Одпусти, каже, мене (з пекла), а за службу дай мені мішок тії шквари, що у казанах (де грішники) шквариться». Мнж. 55.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 499.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШКВАРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШКВАРА"
Діжкува́тий, -а, -е. Кадкообразный; толстый. То діжкуватий чоловік.
Курега, -ги, ж. Абрикосъ. Кременч. у. Слов. Д. Эварн.
Напа́лювати, -люю, -єш, сов. в. напалити, -лю́, -лиш, гл. 1) Натапливать, натопить, накаливать, накалить. Напалили піч. 2) Нажигать, нажечь. Треба замазувати на сволоці хреста, що напалюється у страшний четверг. ХС. VII. 419.
Невдячно нар. Неблагодарно.
Опленути, -ну́, -не́ш, гл. = оплинути. Ожила б я, опленула і не знала б муки. Мкр. Н. 11.
Піваркуш, -ша, м. Полулистъ. Желех.
Плохий, -а́, -е́ Смирный, тихій, кроткій. Чи сердита, чи плоха? Грин. III. 197. А не порве ваш, собака? — Ні, він не займе: він у нас плохий. Г. Барв. 215. Ти кажеш, Петре, що самий плохий звір — заєць; над вівцю нема й пліхшого. О. 1861. V. 69., Ум. плохенький, плохе́сенький.
Повихрищуватися, -щуємося, -єтеся, гл. = повихрещуватися.
Повіншування, -ня, с. Поздравленіе.
Страпки, -пок, ж. Отрепье, рубище. Гайс. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШКВАРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.