Барвити, -влю, -виш, гл.
1) Окрашивать, красить.
2) Наводить ворсу.
Ди́бання, -ня, с. 1) Хожденіе на ходуляхъ. 2) Медленное и неловкое хожденіе (о людяхъ съ длинными ногами или о дѣтяхъ).
Еконо́мія, -мії, ж. 1) Экономія. 2) = окономія. Одвозив з економії у город до панів индики, качки і усяку всячину. Стоїть така превелика економія. Він увіходить у двір у економію.
За́зелень нар. Незрѣлымъ, зеленымъ. Садовини не продавай зазелень.
Недбальство, -ва, с. = недбалість. Через твоє недбальство дожились до того, що нічого й їсти.
Обшугувати, -гую, -єш, сов. в. обшуга́ти, -га́ю, -єш, гл.
1) Очищать, очистить отъ шелухи (гречу). Обшугаю гречку на крупи.
2) Обрывать, оборвать вѣтромъ, оббить (о листьяхъ дерева). Найдуть на тебе буйнії вітри з лютими морозами, кору обіб'ють... листя обшугають.
Переймати, -маю, -єш, сов. в. перейняти, переня́ти и перейти, -йму, -меш, гл. 1) Перенимать, перенять, перехватывать, перехватить. Не все переймай, що по воді пливе. Дівчино-рибчино, перейми гуси. Роман воли покидає і дівчину переймає. 2) О рѣкѣ, оврагѣ: перерѣзывать, перерѣзать что, пройти черезъ что. 3) Перенимать, перенять, научиться отъ кого, подражать кому. Не Шевченка голос він переймає; переймає він голос народньої пісні. Діти почали переймати од неї пісні. Чи ти вмієш «Отче наш»? А я вмію лучче вас, бо я в попа ночував, «Отченашу» переймав.
Повірник, -ка, м. Довѣренное лицо, повѣренный.
Прибачити, -чу, -чиш, гл. Подсмотрѣть. Чоловік у вікно прибачив, що він робив у хаті, та ото як підзорив, та й став усім росказувать.
Продивлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. продиви́тися, -влю́ся, -вишся, гл.
1) = передивлятися, передивитися.
2) Проникать, проникнуть взглядомъ. Небо сине, чисте, — ні плямочки, — глибоке, просторе та широке, не продивитись його глибини. Ще прикріше подивилася дочці у вічі, неначе хотіла продивитися їй у душу.
