Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ціба

Ціба́, и цібе́, меж. Восклицаніе, которымъ отгоняютъ собакъ. Херс. А ціба! окропу на пса! ціба! Вх. Зн. 78. Ач прокляті собаки, як звикли до порога. Цібе! Черномор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 430.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦІБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦІБА"
Виднівка, -ки, ж. Бочка, въ которой было вино. Вх. Лем. 397.
Вичапати, -паю, -єш, гл. Съ трудомъ выбраться. Ледві вичапав відтіля. О. 1862. VI. 61.
Вугілля, -ля, с. Уголье, уголь.
Ганебно нар. Позорно, постыдно.
Пекарь, -ря, м. Пекарь, булочникъ.
Почудуватися, -ду́юся, -єшся, гл. Подивиться, поудивляться нѣкоторое время.
Сватко, -ка, м. Ум. и ласк. отъ сват.
Увергати, -гаю, -єш, гл. Вбрасывать.
Ужовкнути, -ну, -неш, гл. Пожелтѣть (отчасти).
Филозофія, -фії, ж. 1) Философія. Його наука була филозофія. Левиц. Пов. 10. 2) Предпослѣдній классъ духовныхъ семинарій. Сим. 175. Дай го до школи, і аж як скінчит филозофію, абись му дав сей лист прочитати. Драг. 318.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦІБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.