Запіра́тися, -ра́юся, -єшся, сов. в. запе́ртися, -пру́ся, -р́ешся, гл. Запираться, запереться. Зійшло сонце; Україна де палала, тліла, а де шляхта, запершися, у будинках мліла.
Зоряниця, -ці, ж. Звѣзда.
Князівський, -а, -е. = княженецький. Ми роду князівського.
Ланець, -нця, м. Оборванецъ, оборвышъ, голякъ, сорванецъ. Забравши деяких троянців, осмалених як гиря ланців, п'ятами з Трої накивав. Ой, мати моя старая, за що ти мене скарала, за ланця мене оддала? Ув. ланцюга. Ланцюга що дня п'є, прийде додому, мене б'є.
Метали́чний, -а, -е. = металевий. Порфирій... причесав свої коси рідким металичним гребінцем.
Натинатися, -наюся, -єшся, сов. в. натя́тися, -тнуся, -нешся, гл.
1) Натыкаться, наткнуться на острое и обрѣзаться, накалываться, наколоться. Натявся на косу.
2) Натужиться, понатужиться. Я іще як натнусь, дак іще й тебе переживу.
Пісниха, -хи, ж. Постница.
Присмалити, -ся. Cм. присмалювати, -ся.
Сльота, -ти, ж. Осеннее ненастье, мокрый снѣгъ. Лізеш сльотою.
Челяда, -ди, ж. = челядь. Ой де ж се ти, козаченьку, з криниці вмивався, — між усію челядою мені сподобався. Ум. челядонька. Там гуляла челядонька молода, а між того челядою Петрика нема.
