Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хробур

Хробур, -ра, м. Хребетъ. Ото як звіз колом по спині, так хробур і перебив. Брацл. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 415.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХРОБУР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХРОБУР"
Боняк, -ка, м. Раст. Tagetes patula. Вх. Пч. II. 36.
Грива́нь, -ня́, м. 1) Конь, имѣющій большую гриву. 2) Переносно: длинноволосый человѣкъ.
Медляк, -ка, м. = меделян. Желех.
Насміхання, -ня, с. Насмѣшка. Левиц. Пов. 118.
Обеззубіти, -бію, -єш, гл. Лишиться зубовъ.
Повередити, -джу, -диш, гл. Повредить.
Повкутувати, -тую, -єш, гл. Окутать, закутать (во множествѣ). Стоять мажі, шкурами повкутувані. Рудч. Ск. II. 173.
Позаростати, -та́ємо, -єте, гл. Зарости (во множествѣ). Позаростали стежки і доріжки травою зеленою. Мет. 56.
Пороскривати, -ва́ю, -єш, гл. Раскрыть (во множествѣ).
Увалити, -ся. Cм. увалювати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХРОБУР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.