Витрішок, -шка, м. Первоначально — вытаращенный глазъ, но употребляется теперь только въ выраженіи ви́тришка ззів. Прозѣвалъ, проглядѣлъ. Употребительнѣе во множ. числѣ въ выраженіи: ви́трі(и)шки їсти, ловити, купувати, продавати. Ротозѣйничать, глазѣть. Та що його питати: він по городу ґав ловив та витрішки продавав. Щось люде більш витрішки купують. за перебір дасть бог витрішки. Переборчивый ничего не получить, только посмотритъ.
Гадовище, -ща, с. Змѣиное гнѣздо, мѣсто пребыванія змѣй.
Ду́бора нар. Дыбомъ. Волосся на голові дубора пішло. Cм. дубала.
Закрути́ти, -ся. Cм. закручувати, -ся.
За́спіль нар. Сплошь, подрядъ.
Знадвірній, -я, -є. Внѣшній.
Риндач, -ча, м. Волъ съ кудрявой шерстью на лбу. Cм. ринґач.
Росп'ясти. Cм. роспинати.
Удачий, -а, -е. = удатний. Ледача невістка, ледача та і до роботи не вдача.
Хицький, -а, -е. = хисткий 1. На туім Дунаю хицькії кладки.
