Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хробацтво

Хробацтво, -ва, с. = робацтво. Гн. II. 27.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 415.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХРОБАЦТВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХРОБАЦТВО"
Білавий, -а, -е. = білявий. Галиц.
Бондаренко, -ка, м. Сынъ бочара.
Го́мін, -мону, м. Говоръ, крикъ, шумъ. Гомін справили такий, мов справді на бенкеті. К. ЧР. 135. Ну, хлопці, в дорогу! та чуєте — без гомону. Шевч. 177.
Наставити, -ся. Cм. наставляти, -ся.
Неясний, -а́, -е́ Неясный, темный.
Пухай, -хая, м. Чучело, пугало. Чуб. VII. 576.
Свекор, -кра, м. Свекоръ. Збірається, як свекор пелюшок прать. Ном. № 10967. Ум. свекорко, свекронько. Мет. 124. Чуб. V. 607.
Соняшничиння, -ня, с. соб. Стебли подсолнечника. Г. Барв. 396.
Соплякуватий, -а, -е. = сонливий 1.
Учення, -ня, с. 1) Ученіе. 2) Наставленіе. Колиб то він.... слухав батькового вчення та пожалкував би моїх слізочок. Кв.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХРОБАЦТВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.