Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хтокання

Хтокання, -ня, с. Спрашиваніе: кто?
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 418.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХТОКАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХТОКАННЯ"
Заби́ти, -ся. Cм. забивати, -ся.
Кудла, -ли, ж. 1) Всклокоченная голова. 2) Мохнатая собака.
Надува́ти, -ва́ю, -єш, гл. надимати.
Свербигуз, -за, м. 1) Часто чешущій задницу. 2) Раст. Torilis Antrysous Gaert. ЗЮЗО. I. 139.
Сито IIнар. Жирно. Вари лишень гречані галушки та сито їх із салом затовчи. Рудч. Ск. І. 11.
Схопити, -ся. Cм. схоплювати, -ся.
Уладіти, -дію, -єш, гл. = владіти. Нащо ж мені, добродію, людьми уладіти? Грин. III. 615.
Фасолька, -ки, ж. дика. Раст. Astragalus glyciphyllos. Шух. І. 21.
Фикати, -каю, -єш, гл. Фыркать, сердиться. Ти, мамонько, не фикай, лем ладоньку напихай. Гол. IV. 387.
Шіснадцятеро числ. Шестнадцать душъ, штукъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХТОКАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.