Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

улітати

Улітати, -таю, -єш, сов. в. улетіти, -чу, -тиш, гл. Влетать, влетѣть.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 334.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЛІТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЛІТАТИ"
Виклад, -ду, м. 1) Изложеніе. 2) Испражненіе. А ні ладу, а ні складу, іззіж собачого викладу. Ном. № 13066.
Го́рличко, -ка, с. Ум. отъ горло.
Кавальчик, -ка, м. Ум. отъ кавал. Желех.
Корок, -рка, м. Каблукъ. Чуб. VII. 431. Один чобіт на підкові, а другий на корку. Н. п. Чоботи на височенних корках пошиє, щоб не швидко зносились. Г. Барв. 516. Ум. корочок. Черевички на корочках височеньких. МВ. ІІ. 77.
Обпалити Cм. обпалювати.
Отруюватися, -ру́ююся, -єшся, сов. в. отруїтися, -руюся, -їшся, гл. Отравляться, отравиться.  
Прикотити, -ся. Cм. прикочувати, -ся.
Приморщити, -щу, -щиш, гл. Нѣсколько сморщить.
Трощити, -щу́, -щи́ш, гл. 1) Ломать, трощить, превращать въ щепки. Трощіте сосну на дрізки. Чуб. 2) Ѣсть съ жадностью. Почав чабака трощити, уклав і другого, і третього. Стор. МПр. 18.
Шкуратина, -ни, ж. Кожа, кусокъ кожи. Ум. шкурати́нка. Між дубинки та ліщинки шматок шкуратинки. Ном. стр. 301, № 379. Жаб'яча шкуратинка. Радом. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УЛІТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.