Зашати́рити, -рю, -риш, гл. Замотать. Він у мене гроші зашатирив.
Зсаджувати, -джую, -єш, сов. в. зсади́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Ссаживать, ссадить, снимать, снять. Чоловік тоді його зсадив з груші. з хазя́йства зсадити. Разорить. Миші... нас із хазяйства зсадять. 2) Смѣщать, смѣстить, увольнять отъ должности, отрѣшить отъ должности. Громада його (голову) давно б зсадила. Гляди, царю, бо сей Мазепа тебе з царства зсадить. 3) Встаскивать, встащить, взваливать, взвалить. Узяли його в хату та й зсадили на піч. Зсадити дерево на віз.
Ласочка, -ки, ж.
1) Ум. отъ ласка 4.
2) Родъ игры, въ которой одинъ изъ играющихъ, держа руки подъ ладонями другого, старается ихъ выхватить и ударить по рукамъ противника.
Оновляти, -ля́ю, -єш, сов. в. оновити, -влю́, -виш, гл. Обновлять, обновить. Твою надію оновить.
Писарь, -ря, м.
1) Писарь; канцеляриста; секретарь. Піп жиє з олтаря, а писарь з каламаря.
2) Названіе дамы трефъ при игрѣ въ цыгана. Ум. писарець, писарьок. писарчик.
Повільний, -а, -е. 1) Свободный, вольный. Ти ж мій повільненький світу!
2) Свободный, просторный. Шапка повільна.
3) Умеренный, легкій. Торік зіма була повільна. Повільний огонь.
4) Медленный. Ум. повільненький.
Похвостатися, -таюся, -єшся, гл. Поволочиться, потащиться сзади хвостомъ.
Скалоокий, -а, -е. Имѣющій бѣльмо на глазу.
Тях меж. = тьох. 2. Малий соловійчику, тях, тях, тях!
Успятки, -ток, мн. Каблуки? Бив, бив, а тоді кинув об землю та давай успятками ще надолужати.
