Відклоняти, -няю, -єш, сов. в. відклони́ти, -ню́, -ниш, гл. Въ свадебномъ обрядѣ: заставлять, заставить новобрачныхъ поклониться родителямъ, — это дѣлаетъ съ женихомъ дружко, съ невѣстой брат руками, обернутыми въ платокъ или полотенце. Старосто, пане підстаросто! благословіть батькові й матері молодого князя (сестру) одклонить!
Дзьоркач, -ча, м. = Дзенкач.
Зачу́хатися, -хаюся, -єшся, гл. Зачесаться, начать чесаться вслѣдствіе зуда (о дѣйствіи, но не объ ощущеніи).
Кагальний, -а, -е. 1) = кагаловий.
2) Старшина кагала.
Нерушиме нар. Не двигаясь съ мѣста, постоянно. Ми з прадіда живемо тут нерушиме.
Побільшати, -шаю, -єш, гл. Увеличиться, сдѣлаться больше, прибавиться. Мені ділечка побільшало, а здоров'ячка поменшало. Малі діти, мале й лихо; побільшають, — погіршають.
Повирощувати, -щую, -єш, гл. Вырастить (во множествѣ).
Погицати, -цаю, -єш, гл. Покачать на рукахъ (ребенка).
Поповештатися, -таюся, -єшся, гл. Много походить, много постранствовать. І поповешталась же сердешна Катря, чужі порош оббиваючи.
Противник, -ка, м. Противникъ, непріятель. Щоб було так важко і жалко рабам біса, суддям, противникам, ненависникам і усім ворогам моїм.
