Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

трупій

Трупій, -п'я, -п'є Свойственный трупу, принадлежащій ему. Шейк. труп'я голо́вка. Paros caudatus. Вх. Пч. II. 13.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 289.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРУПІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРУПІЙ"
Витовкти, -вчу, -чеш, гл. Выдавить. Витовчи ніс, бо вже було би убогому дові помазати віз. Ном. № 11267.
Ганусівка, -ки, ж. Настойка на анисѣ, анисовка. Хазяйка пляшку ухопила, що ганусівка в їй була. Алв. 18.
Зелена́стий, -а, -е. Зеленоватый. Закр.
Коськання, -ня, с. Призываніе лошадей крикомъ: кось-кось! Коськання ночліжне парубоче. К. Дз. 214.
Ма́мка, -ки, ж. 1) Ум. отъ мама. Люблю, мамко, Івана. Та нема тих городянок, що продають рідних мамок. Мил. 192. 2) Мамка, кормилица.
Мандрьо́ха, -хи, ж. Бродяга, потаскуха. Квартал єсть цілий волоцюг, моргух, мандрьох, ярижниць, п'яниць. Котл. Ен.
Паняти, -няю, -єш, гл. Погонять лошадь; направляться при ѣздѣ лошадьми. А куди поїдем? — Паняй побіля могили. О. 1861. V. 70.
Платтяний, -а, -е. Холщевый.
Ростріскати, -каю, -єш, гл. = рострощити. Грім забив одного чоловіка, геть його ростріскав. Гн. І. 18.
Шабатурка, -ки, ж. Переплетъ. Під пахвою «алеф — бет» в новій шабатурці. Рудан. І. 61.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРУПІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.