Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

трупій

Трупій, -п'я, -п'є Свойственный трупу, принадлежащій ему. Шейк. труп'я голо́вка. Paros caudatus. Вх. Пч. II. 13.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 289.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРУПІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРУПІЙ"
Безсумлінність, -ности, ж. Безсовѣстность. Желех.
Журавле́вий, -а, -е. = журавлиний. — горошок. Раст. = журавлиний горох. ЗЮЗО. І. 126.
За́молоду нар. Въ молодости. Вони замолоду услужали людім, а тепер, звісно, постаріли, немочні тепер стали. Екатер. у. Чи ти хочеш замолоду м'ясо їсти, чи на старість кістки гризти? Рудч. Ск. І. 162. Не дав їм Бог замолоду діток. Г. Барв. 188.
Зсувати, -ва́ю, -єш, гл. = зсовувати.
Лични́й, -а́, -е́ Аккуратно сдѣланный. А й личний він! Зміев. у.
Облазити, -жу, -зиш, сов. в. облізти, -зу, -зеш, гл. 1) Облѣзать, облѣзть, слѣзать, слѣзть. Чогось шерсть на собаці облізла. 2) Лупиться, облупиться. Рудч. Ск. II. 53. Од сонця шкура на носі облазить. Харьк.
Острокольний, -а, -е. Остроконечный. Острокольний лом. Борз. у.
Підчихвіст, -хвоста, м. Прохвостъ. Рк. Левиц.
Тьохнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ тьо́хкати. Серце тьохнуло і замерло.
Швалька, -ки, ж. Гусеница мотылька Sphinx pinastri. Шух. І. 154.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРУПІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.