Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

труна

Труна, -ни, ж. Гробъ. Ой умру я, мій миленький умру: зроби мені з клан-дерева труну. Мет. 265. Ум. трунка, трунонька, труночка. Зроблю трунку з своїх дощок і принесу. Г. Барв. 531.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 289.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРУНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРУНА"
Гладунець, -нця, м. = гладишка. Шух. І. 96, 264.
'Дда́ти = Оддати. Ходить Марусенька нерозчесаная, хоче її мати за Івана 'ддати. Мет. 115.
Жи́лний, -а, -е.. Cм. жилавий. В жилний четвер купаються від чорної хороби. Ном. № 8407. Cм. жилник.
Индичня 2, -ні́, ж. соб. Индюки.
Караїмка, -ки, ж. Низкая баранья шапка съ плоскимъ верхомъ. Вас. 156.
Кощавий, -а, -е. Костлявый. Високого зросту, кощавий, похіпливий, жвавий. МВ. ІІ. 137.
Му́ка 1, -ки, ж. Мука, мученіе, страданіе. Він терпів муку од свого кохання. Левиц. І. Жили наші діди — не знали біди; стали жить онуки — набралися муки. Ном. № 683. на муки давати. Мучить, терзать. Били мене, били, на муки давали. Гол. IV. 492.
Покора, -ри, ж. Покорность, смиреніе. К. Дз. 226. Мир. ХРВ. 289. Цнота і покора не має місця у панського двора. Ном. № 1313. Що питали, на все одмовляв з покорою. МВ. (О. 1862. І. 102).
Полизач, -ча, м. Лизунъ; блюдолизъ.
Сквапливо нар. Торопливо, поспѣшно.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРУНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.