Булькати, -каю, -єш, гл. Булькать, издавать звукъ: «буль-буль», при вытеканіи, кипѣніи (жидкости). Ниво вщолоча та все булька: буль-буль-буль.
Глаїти, глаю, -їш, гл. Успокаивать.
Гуля-гуч! меж. Крикъ, которымъ гонять гусей.
Ло́вчий, -чого, м. 1) Ловчій. Спаслися ми, як пташки з клітки, як з сіті ловчого пірнаті. 2) Ловитель (сказано было о ловившихъ убѣжавшихъ рекрутовъ).
Нищунство, -ва, с. Нищенство; попрошайничество. Я нищуном при церкві був. Покинув і я своє нищунство та на Січ!
Покощувати, -щую, -єш, гл.
1) Лакировать; алифить; глазировать. Що маляр малював ще й покощував, вовницею — кучерями повимощував. Стоять мостоньки калиновії, калиновії, покощенії. Та покощувано і полощувано шишечку.
Поперечитися, -чуся, -чишся, гл. Поспорить. Мої мама... поперечили сі з татом... Щос сі поперечив з наймитом.
Схіснувати, -ну́ю, -єш, гл. Воспользоваться.
Туркавчин, -на, -не. Свойственный, принадлежащій горленкѣ. Туркавчине гніздо.
Череп'яний, -а, -е. 1) О гончарныхъ издѣліяхъ: глиняный. Зайчик череп'яний. Глечик череп'яний. 2) Черепичный. Крізь череп'яну стелю спустили його.
