Важитися, -жуся, -жишся, гл. 1) Вѣситься, взвѣшиваться. 2) Отваживаться, рѣшаться. Ніхто з них не важивсь озватись до його словами. На дівчину дивитися не важусь. 3) Покушаться, умышлять. Не бийтеся, не лайтеся, ви на мене не важтеся. А в дівчини чорні брівоньки, ти, козаченьку, не важся.
Гуса́р, -ра, м. 1) Гусаръ. 2) Родъ танца. Ум. Гуса́рик. 3) Гуса́ри на коні. Родъ дѣтской игры.
Лемента́рь, -ря́, м. = лейментарь.
Мля́вий, -а, -е. Вялый, слабый. Її... организм був зроду нервовий, млявий і втомливий. Він дав мені знарошне серце мляве. — вода. Неосвѣжающая вода.
Недопивок, -вка, м. Недопитое. Роскидано всякі недоїдки, валяються в пляшках недопивки.
Пошкодити, -джу, -диш, гл. Повредить.
Скажений, -а, -е. 1) Бѣшенный. Скажена собака.
2) О человѣкѣ: бѣшенаго, вспыльчиваго характера. Мати скажена, а син ще скаженіший. Ум. скажене́нький. Та той дід таки трохи скажененький, я це знаю.
Стидко нар. Стыдно, постыдно. Стидко, бридко Яремою зваться, а Ярема: «Гов!».
Тупі меж. которымъ ободряютъ дѣтей стать на ноги. Ум. тупіньки.
Усобитися, -блюся, -бишся, гл. Производить усобицу, раздоръ. Всобитись, не хочу з козаками.
