Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тітка

Тітка, -ки, ж. 1) Тетка. Дядько не батько, а тітка не мати. Ноя. 2) Всякая замужняя женщина. Тітко! а де тут Тарасова хата? Шейк. 3) Лихорадка. Александров. у. Ум. тітонька, тіточка. Мандрівочка — рідна тіточка. Ном. № 11030.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 267.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТІТКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТІТКА"
Бздо, -да, с. Газы въ желудкѣ, вѣтры.
Же́ртвувати, -вую, -єш, гл. Жертвовать.
Заскара́тися, -ра́юся, -єшся, гл. Забожиться, поклясться словами: Скарь ня, Боже! Вх. Лем. 417.
Колотиця, -ці, ж. = колотвиця. Желех.
Обтяж нар. Тяжеловато. Снопів наклав обтяж, насилу вивіз на гору.
Погукати, -ка́ю, -єш, гл. 1) Покричать. Ой піду я, гукаючи, горобчика шукаючи, буду в жалю погукати, горобчика проклинати. Чуб. V. 273. 2) Громко позвать.
Подружниця, -ці, ж. Подруга. Була в удови дочка Маруся, наша подружниця. МВ. ІІ. 82. Ти мені не щира подружниця. МВ. ІІ. 103.
Роспорошувати, -шую, -єш, сов. в. роспороши́ти, -шу́, -шиш, гл. 1) Разсыпа́ть, разсы́пать (о порошкѣ, мукѣ). 2) Разсѣевать, разсѣять. Роспорошив турка й татарву на Черкень-долині. К. ЦН. 227.
Стягель, глю, м. Часть полудрабка: перекладина, которая укрѣплена въ длинныхъ жердяхъ; такихъ перекладинъ полудрабок имѣетъ двѣ, обѣ вторыя отъ концовъ. Чуб. VII. 403.
Трута, -ти, ж. Ядъ, отрава. Треба трути роздобути. Шевч. Трута-зілля. Ядовитое растеніе. Там ходила-гуляла, трути-зілля шукала. Лукаш. 150. Ум. трутка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТІТКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.