Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тітусин

Тітусин, -на, -не. Принадлежащій тетушкѣ, тетѣ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 267.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТІТУСИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТІТУСИН"
Відлічуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. відлічитися, -чуся, -чишся, гл. 1) Отсчитываться, отсчитаться. 2) Вычитаться, вычесться, быть вычтеннымъ. Одно число одлічується від другого. Кон. Ар. 4.
Головатень, -тня, м. 1) Раст. Centaurea Cyanus. Шух. І. 21. 2) Головатень. Раст. Echinops sphaerocephalus. Вх. Пч. II. 31.
Запеча́тувати, -тую, -єш, сов. в. запеча́тати, -таю, -єш, гл. 1) Запечатывать, запечатать. Візьми шматочок сургучу, що листи запечатують. Ком. І. 14. Писав, писав, та чим иншим запечатав. Ном. № 6082. 2) Закрывать, закрыть для погребенія (гробъ). Запечатати (труну) батюшка обіцяв зайти на цвинтарь. Мир. Пов. II. 120. Въ нѣкоторыхъ мѣстностяхъ Галиціи запеча́тати — похоронить. Піп запечатав дитину. Вх. Зн. 20.
Насі́нний, -а, -е. Сѣменной, сѣменистый. Мнж. 186.
Непереможно нар. Непреодолимо, неодолимо, непобѣдимо.
Огрійливо нар. Тепло.
Підтитарний, -ного, м. Церковный подстароста. Зміев. у.
Порання, -ня, с. = поранина. Скрізь порання: печуть, варять, вимітають, миють. Шевч. 151.
Сукняний, -а, -е. Суконный. Сіряк сукняний. О. 1862. X. 31. (Писаревск.). Парубок у синьому сукняному каптані. Мир. Пов. І. 137.
Умудрувати, -друю, -єш, гл. Придумать, выдумать. Так усе добре, спасибі за ласку, добродії умудрували. О. 1861. IX. 180.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТІТУСИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.