Кивун, -на Любящій кивать.
Колос, -су, м.
1) Колось. Колос повний гнеться до землі, а пустий догори стирчить. Шумить золотим колосом пшениця.
2) Часть косы (орудія), находящаяся передъ ея концомъ, носкомъ. Ум. колосо́к.
Кукурічка, -ки, м. Раст. Convallaria multiflora.
Начісувати, -сую, -єш, сов. в. начесати, -чешу, -шеш, гл. Начесывать, начесать. Тихо дівча косу чеше, що начеше, на Дунай несе. На тім'ї начесав аж струп.
Підсудок, -дка, м. Засѣдатель уѣзднаго суда. Тут всякії були цехмистри і ратмани, і бургомистри, судді, підсудки, писарі. Суддею був ведмідь, вовки були підсудки.
Поклонець, -нця, м. = поклін. Сирітка кинулась до ніг, поклонці тричі положила.
Трійка, -ки, ж. Отрава. Также отрава какъ одинъ изъ способовъ рыбной ловли.
Туловатися, -луюся, -єшся, гл. ? Будемо ся туловати, вби люде не знали.
Хмарина, -ни, ж. Туча. Сизенькі хмарини.... по небу простягліїся. Зацвів козак рожиною, дівка калиною, розійшлися вони чорною хмариною. Ум. хмаринка, хмариночка. Сияло сонце в небесах, а ні хмариночки.
Цвіцькувати, -кую, -єш, гл. Срамить, поносить. Ти не цвіцькуй мене перед людьми.
