Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тельбухатий

Тельбухатий, -а, -е. Имѣющій большой желудокъ и кишки.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 253.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТЕЛЬБУХАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТЕЛЬБУХАТИЙ"
Дзиґльо́ваний, -а, -е. Кокетливый, бойкій. Дзиґльований парубок, дівка. Черкас.
Доніма́ти, -ма́ю, -єш, сов. в. доня́ти, дійму́, -меш, гл. = діймати. Він йому віри не донімає. ЗОЮР. Я б старість продала, — ціни не доняла, молодість купила, — ціни б доложила. Г. Барв. 411.
Запи́рхатися, -хаюся, -єшся, гл. Запыхаться.
Їсточки гл. = ї́стоньки. Божая Мати їсточки носить. Kolb. І. 99. Носила їсточки і пить. Мкр. Г. 21.
Карбовка, -ки, ж. = карбівка 3. Оселедців щось не беруть люди, а рибою карбовкою ми визволились. Сумск. у.
Кричання, -ня, с. Крикъ. Кричання не своїм голосом. Левиц. І. (Правда 1868, 520).
Медівни́к, -ка, м. 1) = медяник 1. 2) Названіе различныхъ растеній, a) Galium verum. Вх. Пч. І. 10. б) Galeopsis versicolor. ЗЮЗО. І. 123. в) Dracocephalum Moldavica. ЗЮЗО. І. 121. Cм. медяник 2.
Позмітати, -та́ю, -єш, гл. Сместь (во множествѣ).
Розстьоба, -би, ж. Неряха въ одеждѣ.
Шипчак, -ка, м. = шипшина. Вх. Пч. II. 35.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТЕЛЬБУХАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.