Вартувати, -ту́ю, -єш, гл.
1) Сторожить, караулить. Я тебе буду вартувати тепер.
2) Стоить. Вона (праця) дома ж таки втроє більше вартує.
Відійматися, -маюся, -єшся, гл. Разставаться. Не клопоч мені голови, бо я і так клопіт маю, від роду ся відіймаю.
Жовтячо́к, -чка́, м. Ум. отъ жовтяк.
Квітний, -а, -е. Цвѣтущій. Можна розгуляться в лугах зелених, на квітних луках.
Коміронька, -ки, ж.; комірочка, -ки, ж. Ум. отъ комора.
Красування, -ня, с.
1) Красованье, состояніе того, кто или что красуется.
2) Цвѣтеніе (о хлѣбахъ). Ум. красуваннячко.
Опануватися, -нуюся, -єшся, гл. Воцариться, овладѣть властью.
Плачущий, -а, -е. Плачущій. І пригадалася йому та дівчина плачуща.
Поголити, -лю, -лиш, гл. Побрить. Він мам поголив голови гладко. Лоби поголити. Забрить лобъ (въ солдаты). Брати на панщину ходили, поки лоби їм поголили.
Світити, -чу́, -тиш, гл. 1) Свѣтить. Сонце світить. Ой місяцю, місяченьку і ти, зоре ясна! Ой світіть там по подвірю, де дівчина красна. світити в о́чі. Льстить. Пан тільки в очі світив, що лучче було б, як би він гудив. 2) Зажигать. Та світи вже свічку, нічого не видко. 3) Въ карточной игрѣ: а) быть козыремъ. Король жировий світить. Голяк масти, черва світить — игра словъ, насмѣшка надъ бѣднякомъ. 6) Открывать козыря. Світи козиря. 4) — волосом. О замужней женщинѣ: ходить съ непокрытой головой. 5) — голово́ю. Быть дѣвушкой. Що жінкою, то не дівкою, не світити голівкою. 6) — тілом. Показывать обнаженное тѣло.
