Вакувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) Быть бездѣятельнымъ (вообще), находиться въ бездѣйствіи. 2) Оставаться невоздѣланнымъ (о полѣ). 3) Терять время, ничего не дѣлать. Чи ще ж тобі катерга турецька не ввірилася.... Щоб ти назад завертався та дні вакував.
Голодувати, -дую, -єш, гл. Голодать. Хто в літі гайнує, той в зімі голодує. Голодний голодуєш цілий день.
Змучитися, -чуся, -чишся, гл.
1) Измучиться. А джміль впився, з чорногузом бився, почав бійку велику, чорногуз змучився.
2) Прожить въ мукахъ, страданіяхъ. Бідна, Гапчина сестра не зжила, а змучилась.
Навезти́ Cм. навозити.
Надса́да, -ди, ж. Болѣзнь, поврежденіе отъ тяжелой работы; надорванность. 3 великою худобою животу надсада, з хорошою дружиною серденьку відрада.
Нашити Cм. нашивати.
Перти, пру, преш, гл. 1) Переть, напирать; гнать. Як забрала своє військо, як заняла ті коні, як узяла перти — вигнала з води. 2) Двигаться, идти. Все дальш у пекло пру та пру. Як комашня пруть на Запорожжє. 3) Выпирать, выпереть. Задихавшись, мов з його перло дух.
Поглумка, -ки, ж. Насмѣшка. Нехай Бог боронить від скаженої миші, — поглумка.
Позажурювати, -рюю, -єш, гл. Опечалить (многихъ).
Раїна, -ни, ж. Пирамидальный тополь. На зріст височенька, гнучка, станочок як та рата.
