Да́рма́ нар. 1) Ни за что, напрасно, понапрасну. Тоді б не сердився дарма. 2) Ничего не значить, пускай его, ну его, нужды нѣтъ, ничего. Дарма — ярма, аби б воли були. «Тату! лізе чорт у хату!» — «Дарма, аби не москаль. Мо' то й не ваше, та дарма, беріть уже. 3) Не хуже чѣмъ, не уступаетъ. Вітряк меле дарма водяного млина. Таке солодке зілля, дарма патоки. 4) Дарма́ що. Не смотря на то, что; не взирая на то, что; хотя. Одвітував Оврам і каже: Ой зважився б я сказати щось добродієві моєму, дарма, що пил і попіл. Дарма, що голий, да в під'язках. Да́рма-га́рма. Ни съ того, ни съ сего. Причепився дарма-гарма, задивився, що я гарна.
Заго́во́рити, -ся. Cм. заговорювати, -ся.
Лапай, -пая, м. Съ большими неуклюжими лапами, руками. Золотонош. у.
Ластів'я, я́ти, с. Дѣтенышъ ласточки. Як ластівка з ластів'ятами. Ум. ластів'я́тко, ластів'яточко.
Напа́м'ять, нар. Наизусть.
Підоплічє, -чя, с. = підопліка.
Позамазувати, -зую, -єш, гл. Замазать (во множествѣ).
Поминки, -нок, ж. мн. Поминки. Зробити поминки я хочу, поставити обід старцям. Я нічого не жалував на поминки. русальні поминки. Четвергъ троицкой недѣли. Cм. помин.
Пообкраювати, -краюю, -єш, гл. Обрѣзать (во множествѣ).
Розанець, -нця, м. = вергун.
