Буркувати, -ку́ю, -єш, гл.
1) Мостить (камнемъ). Зробив.... бурковану дорогу.
2) Ворковать. На калині зозуля, вона не кує — буркує.
Відгожатися, -жаюся, -єшся, сов. в. відгодитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Отлучаться, отлучиться. В иншого (москаля) є й гроші, купив би собі чого, та не взята річ: не можна йому відгодитися. Дісне кажу тобі: його немає в селі; він десь поїхав, одгодивсь на малий час. 2) Отплачивать, отплатить услугой за услугу, пригодиться въ бѣдѣ. Гонять вовки козу. Коза каже...: «Оборони!» Той.... узяв і вбив вовка. Коза йому сказала: «Я тобі одгоджуся в турецькій землі.
Заби́йця, -ці, ж. Убійца.
Камениця, -ці, ж.
1) Каменная постройка.
2) Раст. костяника, Rubus saxatilis L.
Окраєць, -йця, м. Горбушка хлѣба. Ззів окраєць хліба. Ум. окрайчик.
Передранній, -я, -є. Предразсвѣтный. У таку передранню добу люде найміцніше сплять.
Повій, -вою, м. Раст. a) Lycium Barbarum L. б) Polygonum dumetorum.
Позачитуватися, -туємося, -єтеся, гл. Зачитаться (о многихъ).
Понабудовувати, -вую, -єш, гл. Настроить (во множествѣ).
Тепер, тепера, нар. Теперь. Як не тепер, то в четвер. Оставайся, мамо, в лузі, вже тепера ми сами друзі. Ум. тепе́рка, тепе́рки, тепе́ркива, теперенька, тепереньки, тепе́ренько, теперечка, теперечки. Перше коло чобіт ходив, а теперки не знає, як на них ступити. Де то вона тепереньки? Теперечки не дам байбарака. Ой кохав тебе, потішав тебе та казав: моя будеш, а теперенько коло иншого як голубонька гудеш.
