Відчахнутися, -нуся, -нешся, гл. Отдѣлиться; отколоться (о вѣтвяхъ). Оженив сина, а він і одчахнувсь — пішов жити до тестя. Відчахнувсь від нашої православної віри. От шкода! Яка гарна гілка відчахнулась.
Дава́ння, -ня, с. 1) Даваніе. Воно ж і даванню кінець є. 2) = Данкя́ 2. Давання гірше трутизни.
Драпце́м нар. — побігти. Скоро побѣжать, скоро убѣжать.
Завсегда́ нар. = завсіди́. Зевсегда будемо укупі. . Невіра завсігда невіра.
Нароби́ти, -ся. Cм. наробляти, -ся.
Обчірати, -ра́ю, -єш, сов. в. обче́рсти и обче́рти, обічру, -реш, гл. Обдирать, ободрать, кору, кожу.
Одая, ода́ї, ж. Загонъ для рогатаго скота внѣ села.
Попровадити, -джу, -диш, гл. Потащить, понести, повезти. І попровадили тих братів на Сібір.
Росточувати, -чую, -єш, сов. в. росточи́ти, -чу́, -чиш, гл.
1) Разбрасывать, разбросать, раскидать, развѣять. Расточено, поволочено по сінях. Тоді вигуби їх. Боже, росточи, розвій, як сміття.
2) Разливать, разлить изъ бочки по бутылкамъ. З) Увеличивать, увеличить (зданіе, одежду). Ми оце будемо церкву росточувати. Рукава вузькі, треба росточити.
4) Истачивать, источить, изгрызать, изгрызть. Ян ню впали вуши, блохи і всілякий гид, то такой ї на місці расточили.
Спуск, -ку, м. Случка животныхъ.
