Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ситарь

Ситарь, -ря, м. Ситочникъ, дѣлающій сита. Ум. ситарчик. Гол. III. 462.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 123.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СИТАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СИТАРЬ"
Забо́втатися, -таюся, -єшся, гл. Замочиться, запачкаться жидкой грязью.
Короставий, -а, -е. 1) Чесоточный. 2) Шероховатый (о твердой поверхности). Шух. І. 284.
Обезглуздити, -джу, -диш, гл. Лишить разсудка. Який вас обезглуздив кат? Котл. Ен. IV. 50.
Палисвіт, -та, м. = паливода. Левч. 153.
Пам'ятатися, -та́юся, -єшся, гл. Помниться. Добре довго пам'ятається, а зле ще довше. Ном. № 4433.
Плешня, -ні, ж. = плішня. Сим. 147.
Поцвіркати, -каю, -єш, гл. = поцвірчати.
Туча, -чі, ж. Гроза. Гряду-тучі увійшов, а злих рук не увійшов. Шейк. Ум. тучка.
Хутра, -ри, ж. Внутренняя обмазка печи.
Шахрун, -на, м. Мошенникъ, мотъ. Я тому шахрунові дав гроші, шоби мені двори поклав, а він взєв та й якимис дармоїдом роздав. Гн. II. 103.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СИТАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.