Бовгарь, -ря, м. Пастухъ рогатаго скота у гуцуловъ.
Груше́вий, -а, -е. Грушевый. Грушевий квас, грушева палиця.
Жабеня́, -ня́ти, с. Лягушенокъ. Туди, — аж там жабенята. Ум. жабеня́тко, жабеня́точко.
Ле́жень, -жня, м. 1) Лежебокъ. Що дворовый лежень не хоче робити, тільки спати та гуляти та горілку пити. лежня справляти. Ничего не дѣлать. 2) Бревно, лежащее на землѣ и служащее вмѣсто фундамента для стѣны хаты. Тепер становлять хати на стоянах, а перш було на лежнях. 3) Боровъ, дымовая труба на потолкѣ, горизонтально лежащая, то-же, что и лежак 1. 4) Лежащій улей. Cм. лежак 3. 5) Родъ большого калача, обрядовый свадебный хлѣбъ. В п'ятницю до діла лежні з гурту поробили та шишки і перепійці в піч посадовили; коровай-же спорядивши з самую суботу, посадить його впросили Кирика Голоту.
Обсвітити Cм. обсвічувати.
Пообривати, -ва́ю, -єш, гл. Оборвать (во множествѣ). Вишні вже пообривали, а сливи ще й не починали.
Пораза, -зи, ж. Рана. Вона його задушила видно, бо не було на йому ніякої порази.
Похмільний, -а, -е. Больной отъ перепоя. Не так моя головонька п'яная, як похмільная.
Цісарь, -ря, м. Императоръ. Через святих до Бога, через людей до цісаря. Ми стояли тоді у Відні, коло самого цісаря. Ум. цісаронько, цісарик, цісаречок. Ой цісарю, цісаречку, чому нас вербуєш?
Шатерник, -ка́, м. Живущій въ шатрѣ, кочевникъ. Що скаже світ про нас, трояне? Що ми шатерники-цигане.
