Ато́ж, нар. 1) Какъ же, разумѣется. Чи ходив ти в поле? — Ато! «Бачив ти його»? — Атож ні? 2) Отрицательно: какъ разъ! нѣтъ!
Варево, -ва, с.
1) Вареная пища. Марево не варево (не нагодує).
2) Квашенныя огородныя овощи, заготовленныя для варенія. Сами собі й обідати варять, хліб печуть, варево кладуть.
3) Количество сьѣстного, необходимое для варенія на разъ. Оціх раків буде на варево.
Дрі́чний, -а, -е. = ґречний. Lutskay, Grammatica slavoruthena, 168. Ой дівчата, ой сестриці, приходят м'ясниці, як нас возьмуть дрічні хлопці, — будем молодиці.
Кріт, крота, м. Кротъ, Tolpa europaea.
М'я́тися и мня́тися, мну́ся, мне́шся, гл. 1) Мяться. Терлось та м'ялось. 2) Мяться, не рѣшаться. Молоденький козаченько під оконечком мнеться.
Нелюбий, -а, -е. 1) Немилый, нелюбимый. Поховаю сина та під церквою, нелюбу невістку під дзвіницею.
2) Непріятный.
Нуздечка, -ки, ж. Ум. отъ нузда.
Перехресниця, -ці, ж. Часть самотоки. (Cм.).
Поприкручувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и прикрутити, но во множествѣ.
Проквасити, -шу, -сиш, гл. = душу. Ѣдою, преимущественно кислою, немного оживить себя. Постой, каже, чорте, хоч я собі грушок вирву, — буде чим душу проквасить. (Вівця) почесала з шляху до зеленого моріжку вхопити свіжої травиці та хоч капельку проквасити душу од тії страшенної пилюги.
