Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дуплавий

Дупла́вий, -а, -е. Дуплистый. Дуплавий бересток. Дуплава груша Камен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 456.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУПЛАВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУПЛАВИЙ"
Бодро нар. Бодро. Кв.
Буркання, -ня, с. Ворчаніе.
Галювати, -люю, -єш, гл. 1) Тащить судно противъ воды людьми или лошадьми. Чер. у. 2) Рыскать. Галювали ціле літо по полю. Чуб. ІІІ. 239. 3) Пустовать, быть незанятымъ. Чого в тебе город галює, — хиба нема чого посадити?
Забли́скати, -каю, -єш, гл. Засверкать. Серце в них розлютувалося, очі заблискали. Мог. 133. Як блискавка заблище — знай, що твоя жона в дороге убрання прибірається. Рудч. Ск. II. 102.
Кайданочки, -ків, м. мн. Ум. отъ кайдани.
Ложо́к, -жка́, м. Сухое русло. Любечъ.
Нагуча́ти, -чу, -чиш, гл. Накричать, выбранить. Вх. Зн. 39.
Проїсний, -а, -е. Прожорливый. Та хай їм лиха година, щоб я поповичів годувала, — бо це народ проїсний. Харьк. г.
Прохопитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Проснуться. ЕЗ. V. 85. Дитя ся прохопило. Гол. І. 59. 2) Ошибиться, промахнуться. 3) Сказать то, чего не слѣдовало. Нехай Бог боронить! — прохопилась стара й сама не зоглядівшись. Левиц. І.
Третний, -а, -е. Относящійся къ трети, разсчитываемый по третямъ. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУПЛАВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.