Висиновити, -влю, -виш, гл. Исключить изъ семьи, лишить наслѣдства. Було в його два сини.... Андрія, кажуть, не злюбив за щось: видко той не вмів шануваться, дак він його висиновив — прогнав з двору.
Гм! меж. Гмъ. Дивлюсь, аж стоїть краля така, що тільки гм! та й годі.
Забудо́вуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. забудува́тися, -ду́юся, -єшся, гл. Застраиваться, застроиться. Великий був майдан, та вже забудувався багато.
Наречи́, -чу́, -че́ш, гл. = наректи.
Невдатник, -ка, м. = невданик. Гоп, мої гречаники, гоп, мої невдатники!
Оженитися, -ню́ся, -нишся, гл. — з ким. Жениться. Як з дороги повернуся, то з тобою оженюся. Я, каже, з тобою оженюсь. Оженився з тією дівкою.
Пастуший, -а, -е. Пастушій. Чиїх батьків я наровні не ставив з пастушими собаками моїми.
Передзімний, -а, -е. Предзимній. Вітрець передзімний, вохкий, холодненький.
Трусевий, -а, -е. = струсевий. Трусеве перо.
Числити, -лю, -лиш, гл.
1) Считать. Адже ж за воїнів нас числить.
2) Разсчитывать. Все ділає, не числячи на жодну подяку.
