Братися, беруся, -решся, гл. 1) Браться; приниматься. На Гліба-Бориса до хліба берися. Ном. № 451. Вийшов козак із сіней, за серце береться. Мет. 90. Хмари беруться із землі, а більше із води. Чуб. І. 24. тобі живеться — і на скіпку береться. Тебѣ во всемъ удача. Г. Барв. 312. 2) Идти, направляться, всходить, взбираться, взлѣзать. Як приїду в город, то все берусь почувати в кума. Зміев. у. Раденька вже, як хто навстріч мені береться. МВ. І. 14. Що мені робити? Чи додому, чи до тестя братись. Г. Барв. 211. Хтось за ворітьми почав кашляти, і стало чути, як щось, або старе, або недуже, береться в башті по сходах до віконця. К. Чр. 5. Дід, зігнувшися з холоду, береться на піч. Г. Барв. 160. Недалечко слива була рясна. Дивлюсь, щось береться на неї і трусить. Г. Барв. 361. 3) Набираться. Ой я в бору воду беру, — вода не береться. Мет. 50. 4) Собираться, готовиться. Стріляй швидче, бо вже беруться летіть качки. Н. Вол. у. Мати поседіла, береться йти. Драг. 10. Посиділа я в них та й додому беруся. МВ. ІІ. 24. 5) Приближаться (о времени), подходить, доходить. До сорока гоп вже мені береться. Зміев. у. Вже до двох тисяч років береться, як вони її (правду) затуманюють. К. (О. 1861. II. 229). Бралося вже до півночі. Мир. Пов. II. 55. Уже й пуд обіди береться. Чуб. II. 346. 6) Биться, драться. Пішли ся брати на олов'яне боїще; як тот утяв Покотигорошком, — по кістки; Покотигорошок проклятим як вдарив, — по коліна. Драг. 262. 7) — в ноги. Убѣгать, бѣжать. Береся в ноги і втіче. Вх. Лем. 394. 8) — до чого. а) Браться, приниматься за что, дѣлать какое-либо дѣло. До книжки він береться охочо. К. (О. 1861. І. 310). До французької мови і до музики добре й я бралась, до танців тож. МВ. (О. 1862. ІІІ. 36). Въ томъ же значеніи безъ предлога. Воно гарненьке, не аби яке, і граматки береться. Г. Барв. 482. б) Липнуть, приставать къ чему. Болото береться до коліс. Хотин. у. 9) — з ким. Вступить въ бракъ. Нащо мені женитися? нащо мені братись? Шевч. Любилися, кохалися, чому не беремся? Чуб. V. 97. Коли син женивсь козацький, доня замуж бралась, — той в жупан, а ся у кунтуш любо одягалась. Мкр. Н. 34. 10) — за кого. Приниматься за кого. Нікого й соромитись: нас двоє; що дня вже за мене береться. Г. Барв. 273. 11) — чим. Превращаться во что. Вгорі дуже холодно, як у нас зімою, через що пара та, що йде од землі з теплим воздухом,.... береться маленькими бульбашками. Дещо (4-те вид.), 99. 12) — на силу. Чувствовать себя въ силахъ. Ой коню мій, коню вороний! чи берешся на силу? Млр. л. сб. 13) береться сварка. Происходить ссора. Між челядю бересі сварка найбільше із за курей та любасів. Шух. І. 35. 14) не береться сон. Не хочется спать. Хата біла, постіль мила, а сон не береться: чорні брови, біле личко на думці снується. Грин. ІІІ. 220. 14) мороз береться. Морозить. Береться світом мороз. Конст. у.

Знахожати, -жа́ю, -єш, гл. = знаходити. Стали тії сини до розуму дохожати, стали собі молоді подружжя знахожати. Мет. 347.

Кім'Ях, -ха, м. Комокъ слипшихся ягодъ, гроздь. Вишні так і висять кім'яхами. Харьк. у.

Кутниця, -ці, ж. Прямая кишка. Росомаха запуска скотині лапу під хвіст та видира кутниню. Радом. у.

Лиск, -ку, м. Блескъ; лоскъ, глянець.

Мури́на, -ни, ж. Болотце, остающееся послѣ половодья. Грайвор. у.

Начіплювати, -плюю, -єш, сов. в. начепити, -плю́, -пиш, гл. Напѣплять, нацѣпить, навѣшивать, навѣсить. І начепила ланцюжок. Котл. Ен. Да й зробимо, братця, півтораста ми возів, да начепим, начепим півтораста ми ярем. КС. 1882. IX. 415.

Пекарня, -ні, ж. 1) Пекарня, булочная. 2) Кухня. Св. Л. 60. Сим. 130. К. ЧР. 38. Пекарня дух любить. Ном. № 10290 Ой увійшла пані у свою пекарню. Чуб. V. 1072.

Переконувати, -ную, -єш, сов. в. перекона́ти, -на́ю, -єш, гл. 1) Убѣждать, убѣдить. 2) Убѣждаться, убѣдиться въ чемъ по опыту. Я цього не переконав. Н. Вол. у.

Преміч, мочі, ж. Сила, наибольшая сила. З усієї премочі смикнув. Конст. у.