Виймати, -маю, -єш, сов. в. вийняти, -йму, -меш, гл.
1) Вынимать, вынуть; обнажать; освобождать. Ключі з-під голов виймав. Дай, Боже, воювати, та шабель не виймати. Отцева й матчина молитва зо дна моря виймає.
2) Исключать, исключить, изъять.
3) — зуби. Рвать зубы.
4) — очі. Выкалывать, выклевывать глаза. Закрякали чорні крюки, виймаючи очі.
Вимащувати, -щую, -єш, сов. в. вимастити, -щу, -стиш, гл. Вымазывать, вымазать, смазывать, смазать.
Деренькота́ти, -кочу́, -чеш, гл. = Деренчати. Як розбитий горнець, то завше деренькоче.
Злосник, -ка, м. Недругъ, недоброжелатель. Бо вже мої всі злосники взяли мене на язики.
Зрадніти, -ні́ю, -єш, гл. = зрадіти. Небозі сонечко мріється, — воно ж зраділо, та й справді гріється.
Ключенько, -ка, м. Ум. отъ ключ.
Придути, -ду́ю, -єш, гл. Прибѣжать, пріѣхать быстро. Сів на хазяйського коня, вмент придув з горілкою.
Салдацький, -а, -е. Солдатскій.
Снувалка, -ки, ж. Сновальница, но иного устройства, нежели снувавка; по устройству она похожа на самотоку (Cм.). Части: веретено (стержень), два перехрестя, четыре стовпці (= качкам самотоки), листви чиноватні (двѣ).
Чотирнадцятий, -а, -е. Четырнадцатый.
