Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вон

Вон нар. 1) = геть. Жаль батька, та вон несуть. Ном. № 2256. Або світи, або вон лети. Ном. № 2722. 2) = вонка. Коль вон сижу, тебе вижу. Гол. II. 427.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 253.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОН"
Бездольник, -ка, м. Несчастный, безталанный человѣкъ.
Бубнявий, -а, -е. Разбухшій.
Відсповідати, -даю, -єш, гл. Окончить исповѣдывать.
З'ї́ддя, -дя, с. = з'їди. Харьк. г. Слов. Д. Эварн.
Лепету́н, -на́, м. Болтунъ. Желех.
Підняток, -тку, м. = підняття. Башт. 11.
Плюха, -хи, ж. = заплювиця. Вх. Пч. І. 7.
Скаженина, -ни, ж. Бѣшенство. О. 1862. X. 112.
Товчок, -чка́, м. 1) Толкучій рынокъ. Шейк. 2) Ударъ, толчекъ.
Тюпотіти, -почу, -тиш, гл. Быстро идти. Вона.... аж тюпотить. Сим. 201.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.