Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вона

Вона, її, мѣст. Она. Була в мене небога; при мені вона й зросла. МВ. ІІ. 19.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 253.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОНА"
Безприпорий, -а, -е. О волѣ: не имѣющій возвышенія въ концѣ шеи, на которое упирается ярмо. Cм. припір. Безприпорий віл. Волч. у.
Ізн.. Cм. зн...
Некрутчина, -ни, ж. Рекрутскій наборъ. Пройшла в нас чутка — некрутчина сього року буде. МВ. ІІ. 11.
Неприятельство, -ва, с. Вражда, непріязнь.
Побілка, -ки, ж. Глазурь изъ бѣлой фаянсовой глины, которою покрываютъ глиняную посуду передъ размалевкой ея. Шух. І. 262.
Повишкрябувати, -бую, -єш, гл. Выскресть (во множествѣ). Такі голодні поприходили, як сіли вечеряти, так і горщечки повишкрьобували.
Тиждень, -жня, м. Недѣля, седмица. Верба б'є, не я б'ю, за тиждень великдень. Ном. вербний тиждень. Вербная недѣля. білий — Страстная недѣля. Сим. 205. Ум. ти́жник.
Тихий, -а, -е. 1) Тихій, негромкій. Тихеє зітханнє. К. Псал. 211. 2) Тихій, медленный. 3) Тихій, спокойный. Тихі води. АД. І. 233. Тихе море. Шевч. Вітер тихий. Шевч. У моїй господі тихій не живе зрадливий. К. Псал. 229. 4) Кроткій. Яка вона тиха, як голубка. Левиц. Пов. 33. Ум. тихенький, тихесенький.
Хвасоленька, хвасолечка, -ки, ж. Ум. отъ хвасоля.
Четверниця, -ці, ж. Четверка воловъ. Ум. четверни́чка. А в чистім полі близько дороги орет ми плужок четверничкою. Гол. II. 17.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.