Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вона

Вона, її, мѣст. Она. Була в мене небога; при мені вона й зросла. МВ. ІІ. 19.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 253.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОНА"
Головчастий, -а, -е. 1) = головатий 2. Черниг. у. 2) Родъ орнамента въ вышивкѣ. Kolb. І. 49, 48. Шух. І. 161.
Грі́мко нар. Звучно.
Карючити, -чу, -чиш, гл. 1) Клеить столярнымъ клеемъ. 2) Коробить, кривить.
Лози́ння, -ня, с. соб. Лоза. Ув. лозиня́чча.
Оттоді нар. Вотъ тогда. Оттоді ми заходимось. Шевч.
Посторонь нар. Въ сторону, поодаль, особнякомъ. Яким вже я тихим видом не підходила розмовитись з нею, роспитаться за все, так вона ж од мене посторонь. МВ. ІІ. 97.
Поязичитися, -чуся, -чишся, гл. Соврать? Не ймете віри? Може думаєте: поязичився Свирид? МВ. (КС. 1902. X. 142).
Провіщувати, -щую, -єш, гл. Предсказать, возвѣстить. Сич провіщував щось недобре.
Сніжечок, -чку, м. Ум. отъ сніг.
Степок, -пка, м. 1) Ум. отъ степ. Сим. 202. 2) Названіе вола дикаго нрава. КС. 1898. VII. 47.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.