Заволіка́ння, -ня, с. 1) Затягиваніе, завлеченіе. 2) = заволочування.
Запускна́ ополо́нка. При ловлѣ рыбы неводомъ зимою та прорубь, въ которую первоначально опускается неводъ.
Зустрічний, -а, -е. Встрѣчный. А зустрічний каже: як же ми розійдемось, коли місточок узенький?
Конюхарити, -рю, -риш, гл. Быть конюхомъ.
Лагід, -году, м. Употребл. какъ нарѣчіе: лагодом, Ум. лагодиком, лагодком. Кротко, мягко, ласково, миролюбиво. Навчає лагодом. Як набігли на мене, як зачали лаяться!.. Я дивлюсь, що непереливки, — давай біля їх лагодком, лаю — ком, — утихомирилися. Вона боїться чоловіка та так коло його лагодком.
Обідати, -даю, -єш, гл. Обѣдать. Чи обідала, чи не обідала, аби рід одвідала.
Помотлятися, -ля́юся, -єшся, гл.
1) Помотаться, поболтаться.
2) Послоняться.
Придержуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. придержатися, -жуся, -жишся, гл.
1) Придерживаться, быть придержаннымъ. Ловиться і придержується порська вівця.
2) Придерживаться, придержаться за что. Придержуйсь за бильця, а то впадеш.
Уметати, -таю, -єш, гл. Вбросить. На Свиридона лякають у садку дерево сокирою і приказують: «як не родитимеш, то зрубаю і в піч уметаю».
Червіньковий, -а, -е. Коричнево-красный (о цвѣтѣ глиняной посуды).
