Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вона

Вона, її, мѣст. Она. Була в мене небога; при мені вона й зросла. МВ. ІІ. 19.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 253.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОНА"
Горі́ння, -ня, с. Горѣніе.
Дзиґльо́ваний, -а, -е. Кокетливый, бойкій. Дзиґльований парубок, дівка. Черкас.
Дубле́нець, -нця, м. Выдѣланная дубленая кожа. Вх. Уг. 237.
За́бавка Cм. забава.
Збан, -ну, м. = дзбан. Ішов красний пан, ніс води збан. Чуб. І. 68. 2) Родъ узора въ вышивкѣ. Чуб. VII. 415.
Пождати, -жду, -жде́ш, гл. Обождать, подождать. Пожди, небого! ще козак за мною їде. Г. Барв. 380. А пожди но! Н. Вол. у. Чи зараз, чи пождавши поїдеш? Н. Вол. у.
Позамальовувати, -вую, -єш, гл. Закрасить (во множествѣ).
Посольський, -а, -е. 1) = посельський. Бо я посольських справ не розумію. К. МБ. II. 121. 2) Депутатскій. Желех.
Тямучість, -чости, ж. Понятливость. Борз. у.
Шамротіти, -рочу, -тиш, гл. = шамріти. Прилуц. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.