Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вона

Вона, її, мѣст. Она. Була в мене небога; при мені вона й зросла. МВ. ІІ. 19.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 253.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОНА"
Білоріпа, -пи, ж. Раст. Brassica rapa L. Вх. Зн. 59.
Бритвати, -ваю, -єш, гл. = брити = голити. Вх. Зн. 4.
Зіста́вити Cм. зіставляти.
Маму́лити, -лю, -лиш, гл. Пачкать, гадить.
Мандрі́вський, -а, -е. = мандрівний. Примандрує (встаровину піп) не знать зітки, — от було й кажуть: мандрівський піп служив. О. 1861. XI. 8.
Незвитяжний, -а, -е. Непобѣдимый.
Попивкати, -каю, -єш, гл. Медленно отпивать короткими глотками. Вх. Уг. 261.
Стропа, -пи, ж. Ворохъ, куча, комокъ. Желех. Шух. І. 187.
Уленути, -ну, -неш, гл. = улетіти. Одчини мені оконечко, до я й улену. Чуб.
Цілик, -ка, м. = цілина. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.