Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

волокуша

Волокуша, -ші, ж. Родъ невода. Азовск. и Черном. Ум. волокушка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 251.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОКУША"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОКУША"
Лежа́йка, -ки, ж. Рыба Barbus fluviatilis. Вх. Уг. 249.
Неймовірство, -ва, с. = неймовірність. Н. Вол. у.
Нурка, -ки, ж. зоол. Норка, Mustek lutreola. Вх. Пч. І. 16.  
Переліжний, -а, -е. Растущій на перелозі. Сіно гарне, переліжне.
Підлетіти Cм. підлітати.
Поблаголовити, -влю́, -ви́ш, гл. Поблагословить. От їх поблагословили і одружили. Рудч. Ск. II. 48.
Повозне, -ного, с. Пошлина съ воза.
Пояснення, -ня, с. Объясненіе.
Сяк нар. Этакъ. Не так, не сяк. Чуб. сяк-так, сяк-не-так. Кое-какъ. Сяк-так до вечора буду жить, а ввечері мій миленький прибіжить. Чуб. V. 105. Очіпок сяк-не-так наділа. Алв. 40.
Чепіль, -ля, м. Обыкновенный ножъ съ деревяннымъ черенкомъ. Вх. Зн. 27. Такой-же ножъ, преимущественно старый съ отломаннымъ концемъ. Харьк. Cм. чепель.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛОКУША.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.