Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

волокінник

Волокінник, -ка, м. Раст. Paris quadrifolia. Вх. Пч. І. 11.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 251.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОКІННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОКІННИК"
Баталей, -лея, м. Мутовка въ маслобойнѣ. Вх. Зн. 37.
Поодж.. Cм. повідж..
Пошмугляти, -ля́ю, -єш, гл. Натереть, ободрать (кожу), покрыть ссадинами. Кайдани-залізо ноги повривали, біле тіло козацьке молодецьке коло жовтої кости пошмугляли. АД. І. 89.
Пробевкати, -каю, -єш, гл. 1) Прозвонить (на колокольнѣ). 2) Пробездѣльничать, прогулять извѣстное время. Лохв. у.
Рвач, -ча, м. Тотъ, кто рветъ, иронически: дантистъ. Добрий рвач, нічого казать. Черк. у.
Розстаратися, -ра́юся, -єшся, гл. Раздобыть. Як потягнувся на юшку, то розстарайся і на петрушку. Ном. № 4884. Як розстараєтесь грошей, заплатите мені. Грин. II. 291.
Рудник, -ка, м. Рудокопъ.
Сумежно, суміжно, нар. 1) = суміж. Жили собі суміжно два брати. Грин. І. 299. 2) Взаимно. Бились сумежно. Н. Вол. у.
Халус, -са, м. Лакомка, (Галиц.). Желех.
Шестидесятка, -ки, ж. Счетная единица (копа) продаваемыхъ на базарѣ оконъ въ 60 штукъ. Вас. 150.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛОКІННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.