Вигулькнути, -ну, -неш, гл. Вынырнуть, внезапно появиться, внезапно выскочить. Вигулькнув із моря. Синій поломінь червонястий біга, хлипа, никає по грубці; то підскочить, то присяде, то знов вигулькне.
Гнідити, -джу, -диш, гл. = гнітити 4.
Задобі́ддя, -дя, с. Предобѣденное время. Город Сороку у неділю рано (в) задобіддя взяв.
Зацькува́ти, -кую́, -є́ш, гл. — кого́. Затравить кого, натравить на кого (собакъ). Оце колись зацькували були його поповичі собаками, — як же курнув од них, дак ні одна собака і не догнала.
Лучни́ця, -ці, ж. 1) Смолистое сосновое дерево. 2) Родъ факела изъ смолистаго дерева, употребляемый при багреніи рыбы.
Оплетини, -тин, ж. мн. Косоплетки, ленточки въ косѣ.
Пробіснуватися, -нуюся, -єшся, гл. Пробѣсноваться.
Синець, -нця, м. 1) = синяк 1. Подивись на твоє личко, маєш синців сорок. 2) Рыба. Abramis ballerus. 3) Раст. а) синяк б) Centaurea cyanus.
Сколотитися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Возмутиться, помутиться. 2) Взболтаться. 3) Сбиться (о маслѣ и пр.) 4) Встревожиться, смутиться. 5) Произойти, случиться неожиданно. І що се лихо таке сколотилось несподівано.
Холоднеча, -чі, ж. Стужа, сильный холодъ. У хаті така холоднеча, що аж вовки виють. Заціпило мені від холоднечі.
