Заздоро́вний, -а, -е. Заздравный, за здравіе. Молитви заздоровні.
Зако́чистий, -а, -е. = закотистий. Пошила сорочку Юхимові, з закочистим коміром, а він і не хоче надівати. Васил. у.
Збави́тель, -ля, м. Спаситель. Перестань тужити, зачни благати Збавителя.
Зблі́днути, -ну, -неш, гл. Поблѣднѣть. Княгиня з переляку зблідла як стіна.
Кайстровий, -а, -е. Кайстрові капелюхи.
Катів, -това, -тове 1) Принадлежащій палачу. Пекла — бодай катових рук не втекла.
2) Бранное слово, употребляемое подобно слову чортів, бісів. Той же козак... один шостак розгадав, да й той к катовій матері у корчмі прогуляв. іди собі к катовій матері! Иди къ чорту!
Навтікача́, навті́ки, нар. см. навтек.
Перебороти, -рю, -реш, гл. Побороть, побѣдить. Чи ми переборем, чи вна трутит у могилу, — наша слава буде.
Пообточувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и обточити, но во множествѣ.
Цокотати, -чу, -чеш, цокотіти, -чу, -тиш, гл. 1) = цокати. Дріжить, як мокрий хірт, зубами, знай, цокоче. 2) Стрекотать. На моїй дерезі тільки цвірінькають горобці та цокотять сороки. 3) Говорить быстро, высокими нотами. Дівчата, мов ті сороки, цокотали. Не та стала дівка: до хлопців цокоче, як ясочки грають Марусини очі. «Нікчемний той рід жіночий, каже: все б їм гуляти! Гуляють та цокочуть, як ті сороки.
