Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

волоктися

Волоктися, -чуся, -чешся, гл. 1) Тянуться тащиться. Десь то моя лиха доля шляхом волочеться. Н. п. 2) Тянуться, продолжаться. Се не довго волоклося. Мкр. Н. 37.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 251.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОКТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОКТИСЯ"
Анта́м, нар. Вонъ тамъ. Гол. III. 455.
Безбач, нар. Без цѣли, какъ попало, въ безпорядкѣ, въ разбродъ.
Білоручка, -ки, об. Малоработающій человѣкъ или малоработающая женщина; бѣлоручка. Шейк. Ум. білоручечка.
Ворітонька, -ньок, мн. ум. отъ ворота.
Глибка, -ки, ж. Подвалъ, подземелье. К. Досв. 106. Вкиньте в глибку сього бунтовника. К. ЧР. 346.
Зава́лювання, -ня, с. Обваливаніе.
Міцни́й, -а́, -е́ 1) Мощный, сильный, крѣпкій. Скарай мене, міцний Боже, коли тя забуду. Чуб. V. 57. Під сивим волоссєм притаїлась здорова, міцна, запекла і правдива душа. Левиц. І. Осавула спав міцним сном. Левиц. І. Міцного напитку не питиме. Єв. Л. І. 15. 2) Прочный. Міцний, як з клочча батіг. Ном. № 13135.
Натупкатися, -каюся, -єшся, гл. = натупатися.
Незлагідний, -а, -е. Неуживчивый, сварливый.
Рябчик, -ка, м. 1) = рябко 2. Рудч. Ск. І. 201. 2) Сортъ арбузовь, у которыхъ корка съ темными полосами. Лохв. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛОКТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.