Вершок, -шка, м.
1) Ум. отъ верх.
2) Дно шапки съ наружной стороны.
3) Верхняя часть очіпка.
4) Та часть курительной трубки, въ которую кладется табакъ.
5) Истокъ рѣки. Де річка Лива взяла свої вершечки.
6) Вершокъ. Лисина у шість вершків.
7) Сливки; сметана. Зо всіх гладишок чисто було вершечки поз'їдаю, наче той кіт. Cм. верхнина. Ум. вершечок.
Живичува́тий, -а, -е. Смолистый. Живичувата сосна.
Забухи́кати, -каю, -єш, гл. Закашлять глухо и сильно.
Закля́тий, -а, -е. !) Заклятый, заколдованный. З того часу ставок чистий заріс осокою; не купаються дівчата, обходять горою; як углядять, то христяться і зовуть заклятим. Закляті гроші хоч і знайдеш, то аби як і не візьмеш. 2) Упорный; жестокій. Вони на тебе ворогують, — я буду ворог їм заклятий. Ой приїхав чоловік додому заклятий, бив же мене, волочив до самої хати.
Підсапувати, -пую, -єш, гл. Окучить (растеніе). Ой в городі бузина, — треба підсапати.
Подвигатися, -га́юся, -єшся, сов. в. подви́гнутися, -нуся, -нешся, гл. Отступать, отступить передъ кѣмъ. Не подвигнувсь перед злими.
Поштукувати, -ку́ю, -єш, гл. = пошуткувати.
Тиририри меж. для выраженія игры на скрипкѣ. На скрипочки тиририри, на цимбали бам-бам.
Шолупина, -ни, ж. = шолупайка.
Щавій, -вію, м. = щавель, Rumex Acetosa.
