Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гранка

Гра́нка, -ки, ж. 1) = Грань 2. Баня виведена скругла-гранчаста, — одна гранка більша, а друга менша. Св. Л. 45. 2) Чашечка, въ которой сидить орѣхъ. 3) Сортъ ячменя: Hordeum distichum, ячмень двурядный. Вх. Пч. І. 14.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 322.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРАНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРАНКА"
Великовоїн, -на, м. Великій воитель. Рудч. Ск. II. 185.
Грошолю́бка, -ки, ж. Любящая деньги.
Далече́нний, -а, -е. Очень далекій.
Зви́снути Cм. звисати.
Здоби́чній, -я, -є. 1) Доставшійся въ добычу. Ви здобичні гроші пропиваєте. К. ЦН. 220. 2) Хищническій. Скликать мусите ви все козацтво, нехай воно здобичню путь покине. К. МБ. II. 125.
Пеньковщина, -ни, ж. Лѣсъ, опредѣленный на срубъ. Радом. у.
Печура, -ри, ж. = печера 2. Браун. 6.
Підростяк, -ка, м. = підсвинок. Вх. Лем. 449.
Потугішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться туже.  
Роздоїтися Cм. роздоюватися.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРАНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.