Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гранка

Гра́нка, -ки, ж. 1) = Грань 2. Баня виведена скругла-гранчаста, — одна гранка більша, а друга менша. Св. Л. 45. 2) Чашечка, въ которой сидить орѣхъ. 3) Сортъ ячменя: Hordeum distichum, ячмень двурядный. Вх. Пч. І. 14.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 322.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРАНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРАНКА"
Говільниця, -ці, ж. Говѣльщица. Аф. 362.
Заві́дати Cм. завідувати.
Недовідомий, -а, -е. Невѣдомый; неисповѣдимый. Щось побачив страшне, недовідоме. Борз. у. Тополі, ростучи уряд, про його дещо шепотять недовідомими річами. Греб. 340. Славили в гаях і на житах недовідомого їм ласкавого і щедрого Бом. К. (О. 1861. II. 228). Недовідома глибиня морська. К. ЦН. 242.
Обвірчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. обверті́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Обвиваться, обвиться, завернуться.
Пивце, -ця́, с. Ум. отъ пиво.
Підражати, -жа́ю, -єш, гл. Подбивать совѣтами на что. Мнж. 189. Cм. підрадити.
Побабувати, -бу́ю, -єш, гл. Позаниматься акушерствомъ. Коли вдова побабувала, то їй вже не можна ійти заміж. Мнж. 155.
Почеський, -а, -е. = почесний 2. Старостам аби почеська була. Г. Барв. 201.
Суятник, -ка́, м. 1) Безпокоящій, затрудняющій кого. Желех. 2) Безпокоящійся. Желех.
Терпетина, -ни, ж. Терпентинъ. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРАНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.